Court ruling № 33009593, 13.08.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 серпня 2013 року Справа № 5015/4025/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківська І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2013у справігосподарського суду Львівської областіза позовомПриватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник"доПроектно-вишукувального інституту "Укркурортпроект" Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні (філії) пророзірвання договору від 12.01.2009 року та стягнення 17 600,00 грн., ВстановиВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із касаційних скарг на рішення суду, сплачується 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а ставка судового збору з позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

До касаційної скарги додані платіжні доручення № 297 від 01.07.13 на суму 860,25 та № 298 від 01.07.13 на суму 573,50 грн., які не можуть бути належними доказами сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі. Тобто, в даному випадку скаржником не доплачено судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В той же час, при дослідженні документів, доданих до касаційної скарги встановлено відсутність доказів надіслання копії касаційної скарги Проектно-вишукувальному інституту "Укркурортпроект" Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні (філії), який виступає відповідачем у справі. Натомість, до касаційної скарги додано копію чеку пошти про купівлю марки, що не може бути належним доказом відправлення копії касаційної скарги стороні по справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

До того ж, ст. 111 Господарського процесуального кодексу України регламентуються вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, зокрема, п. 4 вказаної норми передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми матеріального права і намагання скаржника витлумачити останні.

При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущеного порушення або неправильного застосування норм матеріального права судовими інстанціями, натомість акцентується увага на встановлених судом фактах, неповно досліджених доказах та обставинах справи.

Після усунення обставин, що зумовили повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 86, 1111, п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 у справі № 5015/4025/12 повернути скаржнику.

Головуючий: Божок В.С.

Судді: Костенко Т. Ф.

Ходаківська І.П.