Court ruling № 32988952, 15.08.2013, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ОКРЕМА УХВАЛА

"15" серпня 2013 р. Справа № 911/2393/13

за позовом фізичної особи - підприємця Візьонка Станіслава Анатолійовича, м. Кагарлик,

до відповідача: Кагарлицької міської ради Київської області, м. Кагарлик,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі Київської області, м. Кагарлик,

2) Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, м. Київ,

3) Державне агентство рибного господарства України, м. Київ,

про зобов'язання повернути майно

Суддя О.В. Конюх

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Фізична особа - підприємець Візьонок С.А. звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 18.06.2013р. до Кагарлицької міської ради, в якому просить зобов'язати Кагарлицьку міську раду повернути рибу шляхом спуску води із ставу «Пасківський» площею водного дзеркала 22,3 га, що знаходиться на території міста Кагарлик та надання дозволу позивачу на вилов риби із ставу «Пасківський» протягом двох тижнів з моменту спуску води.

07.08.2013р. позивачем подано заяву від 02.08.2013р. в порядку ст. 22 ГПК України про зміну предмету позову. У вказаній заяві позивач, не змінюючи підстав позову, змінює предмет позову та просить суд стягнути з відповідача - Кагарлицької міської ради 193586,00 грн. боргу - відшкодування вартості риби, яку позивач використав для зарибнення ставу «Пасківський» за період дії договорів оренди земель водного фонду. Позивач твердить, що в силу ст. 25 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст. 189, 775 ЦК України запущена позивачем та вирощена в орендованому ставі риба є власністю позивача.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.08.2013р. в позові фізичній особі - підприємцю Візьонку С.А. відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Відповідно до пунктів 5.6, 5.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» при виявленні під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організації або посадових осіб господарський суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками господарського процесу. Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Так, під час розгляду господарського спору у справі № 911/2393/13 судом виявлено суттєві недоліки в роботі управління Дерржземагентства у Кагарлицькому районі Київської області, що є підставою для винесення даної окремої ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що за рішенням Кагарлицької міської ради від 30.03.2007р. № 160-ХІІІ-У відповідачу для риборозведення передано за договором оренди від 15.05.2007р. на строк 4 роки 10 місяців землі водного фонду загальною площею 28,6 га, в тому числі водного дзеркала ставу «Пасківський» 22,3 га, прибережних захисних смуг та дамбу - 6,3 га.

Рішенням Кагарлицької міської ради від 10.11.2011р. № 131-ХУІ-УІ повторно надано фізичній особі - підприємцю Візьонку С.А. в короткострокову оренду земельну ділянку під водним об'єктом ставу «Пасківський» площею 28,6га строком на 4 міс., а саме до 01.04.2012р. На виконання вказаного рішення 14.11.2011р. між сторонами укладено договір оренди земель водного фонду.

В силу частини першої ст. 20 та частини першої ст. 50 Закону України «Про землеустрій», пункту 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677, ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» підставою та обов'язковою умовою для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду є розроблений проект землеустрою, який отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Між тим, рішення Кагарлицькою міською радою щодо передачі в оренду фізичній особі Візьонку С.А. земель водного фонду приймалися та договори укладалися без виготовлення проекту землеустрою та без отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, що є грубим порушенням земельного законодавства.

Крім того, судом встановлено, що обидва договори оренди земель водного фонду: від 15.05.2007р., який зареєстрований 25.05.2007р. за №61, та від 14.11.2011р. зареєстрований за №180-1 не містять всіх істотних умов, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (як в редакції від 19.12.2006р., так і в редакції від 07.07.2011р.), що відповідно до спеціальної норми частини другої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» мало б бути підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі.

При дослідженні текстів договорів оренди землі судом встановлено, що відмітка в договорі від 15.05.2007р. про державну реєстрацію не містить назви органу, яким здійснено цю державну реєстрацію, не містить зазначення посади особи, яка здійснила державну реєстрацію, не засвідчена будь-якою печаткою. Відмітка в договорі від 14.11.2011р. про державну реєстрацію не містить назви органу, яким здійснено цю державну реєстрацію, не містить зазначення посади та прізвища особи, яка здійснила державну реєстрацію, не засвідчена будь-якою печаткою.

За таких обставин у суду виникли обґрунтовані сумніви щодо здійснення сторонами договору державної реєстрації вказаних договорів оренди земель водного фонду в установленому законом порядку.

Приписами ст. 125, частини 3 ст. 126 Земельного кодексу України, встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Для вирішення позову, який обґрунтований правом позивача як орендаря земельної ділянки одержувати продукцію і доходи (ст. 25 Закону України «Про оренду землі»), суду дійсно необхідно встановити, чи була здійснена державна реєстрація договорів оренди землі та чи набув позивач право оренди земельної ділянки водного фонду.

Відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021 (в редакції чинній на момент реєстрації Договору) Книга записів в паперовому вигляді ведеться територіальним органом Держземагентства. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

Суд тричі ухвалами від 20.06.2013р., від 03.07.2013р., від 17.07.2013р. зобов'язував управління Держземагентства в Кагарлицькому районі Київської області подати суду письмові пояснення щодо здійснення позивачем або відповідачем державної реєстрації договорів оренди землі від 15.05.2007р. та від 14.11.2011р. у встановленому законом порядку.

Зазначені вимоги суду третьою особою - управлінням Держземагентства в Кагарлицькому районі Київської області виконані не були, чим суду було суттєво утруднено розгляд справи та прийняття рішення. Натомість до суду надійшли листи від 04.07.2013р. № 01-17-402 та від 15.07.2013р. № 01-17-441, в яких заступник начальника управління - начальник відділу державного земельного кадастру просить суд розглядати справу без участі управління у зв'язку з вільною вакансією юриста.

Відсутність юриста в управлінні Держземагентства в Кагарлицькому районі Київської області може бути поважною підставою для неявки в судове засідання представника управління, однак, не може виправдати невиконання вимог суду та не направлення витребуваних судом в порядку ст. 65 ГПК України документів та доказів, дійсно необхідних для розгляду справи по суті, що могло бути зроблено письмово шляхом направлення на адресу суду листа.

Відповідно до частини п'ятої ст. 124 Конституції України ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Невиконання рішення, ухвали, постанови суду, які набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню в силу частини 2 ст. 382 Кримінального кодексу України є підставою для кримінальної відповідальності винної посадової особи у вигляді штрафу від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст.90 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зобов'язати начальника Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі Київської області розглянути окрему ухвалу та вжити заходів для недопущення в майбутньому невиконання посадовими особами управління законних вимог суду, викладених в ухвалах, рішеннях, постановах, які набрали законної сили.

Про розгляд окремої ухвали повідомити господарський суд Київської області.

Суддя Конюх О.В.