Court ruling № 32903571, 25.07.2013, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/4905/13

ун. № 759/10949/13-ц

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25 липня 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Заєць Т.О., розглянувши питання прокурора Святошинського району м. Києва про забезпечення позову по цивільній справі за позовом прокурора Святошинського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2019 року прокурор Святошинського району м. Києва звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування рішення КМР №868/1924 від 09.07.2009 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,08671 га, розташовану по АДРЕСА_1, серії ЯЖ №912794 від 17.06.2010 року, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0267 за територіальною громадою. Києва в особі КМР., зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку.

В якості забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0267, заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти дії з земельною ділянкою по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0867 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0267, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно зазначеної земельної ділянки. Позовна заява передана судді 19.07.2013 року.

В обґрунтування забезпечення позову посилається на те, що на час звернення до суду право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,0867 га, посвідчене державним актом серії ЯЖ №912794, який є чинним, а тому існує вірогідність протиправного відчуження спірної земельної ділянки.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду ( ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України). Позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України); забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України); забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 152 ЦПК України). Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст. 153 ЦПК України).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви (п. 7 постанови).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 152 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення КМР №868/11924 від 09.07.2009 року «Про передачу гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», ОСОБА_1 отримав державний акт, серії ЯЖ №912794 на право власності земельної ділянки, площею 0, 0867 га.

Прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1 га.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0, 0867 га, а не 0,1 га, а тому вид забезпечення позову не є співвмірний із заявленими вимогами, у зв'язку з чим заява в частині накладення арешту на земельну ділянку не підлягає задоволенню.

В іншій частині заява про забезпечення позову також не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не конкретизовано, яким саме особам, крім ОСОБА_1, необхідно заборонити вчиняти дії, укладати договори, не зазначено, які дії та договори підлягають забороні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у вжитті заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом прокурора Святошинського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ