Decision № 32670358, 25.07.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.13 р. Справа № 904/4956/13

За позовом Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм", м. Дніпропетровськ

до Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарні № 4" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача - Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ

про визнання Договору оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р. продовженим на той самий строк, на який він був укладений.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Степанова Ґ.В., довіреність № 1 від 15.07.2013 р.

Від Відповідача: Юрченко А.Г., довіреність № 2 від 22.06.2012 р.

Від Третьої особи: Чекмез М.М., довіреність № вих - 3700/0/2-12 від 27.12.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірне підприємство "Вітамін-Фарм" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарні № 4" Дніпропетровської обласної ради" про визнання права користування нежитловими приміщеннями. Ухвалою суду від 16.07.2013 р. до участі у розгляді справи в якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача залучено Дніпропетровську обласну раду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2013 р. порушено провадження у справі № 904/4956/13, розгляд справи призначено на 16.07.2013 р.

16.07.2013 р. Позивач, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду справи по суті надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати Договір оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р., укладений між Дочірнім підприємством "Вітамін-Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06 квітня 2018 року), на тих самих умовах. Суд розцінив зазначену заяву як зміну предмету позову та прийняв її до розгляду.

В судовому засіданні 16.07.2013 р. за клопотанням Відповідача розгляд справи відкладався, 23.07.2013 р. - оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обласне комунальне підприємство "ФАРМАЦІЯ" та Відповідач в засідання 23.07.2013 р. надали клопотання про залучення до у часті у розгляді справи Обласне комунальне підприємство "ФАРМАЦІЯ" в якості Третьої особи на стороні Відповідача без самостійних вимог на предмет спору. Суд не знайшов підстав для задоволення клопотань, оскільки Обласне комунальне підприємство "ФАРМАЦІЯ" не довело, що рішення суду у вказаній справі може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Позивач в судовому засіданні 24.07.2013 р. позовні вимоги підтримав, надав письмові пояснення у справі.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, надав письмові пояснення.

Третя особа надала додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 24.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітамін" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 36, 6 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31 на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Міської багатопрофільної лікарні № 4, під аптеку.

Додатковою угодою № 2 від 05.05.2008 р. були внесені зміни до Договору № 186-УКВ/08 щодо назви Орендаря, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітамін" змінено на Дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм".

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 3 від 16.05.2011 р. до Договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р. в пункт 10.1. розділу 10 Договору оренди внесено зміни, відповідно до яких Договір оренди діє з 05.05.2008 р. до 20.04.2013 р.

03.01.2012 р. було укладено Додаткову угоду до Договору оренди № 186-УКВ/08, відповідно до п. 1 якої викладено в новій редакції назву договору, а саме "Договір оренди нерухомого майна" та змінено назву "Міської багатопрофільної клінічної лікарні № 4" на Комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради", в п. 2 визначено, що з моменту підписання цієї угоди комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" буде виступати Орендодавцем нежитлового приміщення зазначеного у Договорі. Пунктом 4 Додаткової угоди встановлено, що власником майна (об'єкта оренди) залишається територіальна громада Дніпропетровської області (в особі Дніпропетровської обласної ради), а Орендар користується ним протягом строку оренди.

На час подання позову до суду Позивач продовжує користуватися орендованим майном, вносить за нього орендну плату у розмірі, визначеному договором та відшкодовує орендодавцю комунальні платежі та плату за землю на підставі рахунків орендодавця.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Листом № 336 від 15.03.2013 р. Відповідач запропонував Позивачу для продовження орендних відносин прийняти участь у конкурсі на оренду нерухомого майна, посилаючись при цьому на Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна.

Позивач вказує, що ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ні Господарським чи Цивільним кодексами України або іншими положеннями чинного законодавства не визначено обов'язку проводити конкурс на оренду нерухомого майна у випадку, коли договір оренди є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, що вже були визначені договором оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Цивільного кодексу України, органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. Таким чином. Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна застосовується лише в тій частині, в якій воно не суперечить чинному законодавству України, а вимога про обов'язкове проведення конкурсу на оренду нерухомого майна за наявності договору оренди, який не припинив свою дію є такою, що суперечить чинному законодавству.

Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що Відповідач не повідомив його про свій намір використовувати майно для власних потреб в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 17 Закон України "Про оренду державного та комунального майна", а його заперечення проти подальшого використання майна Позивачем зводиться до вимоги прийняти участь у конкурсі на оренду нерухомого майна, підстави для припинення дії Договору оренди № І86-УКВ/08 від 05.05.2008 р. відсутні, а сам Договір є таким, що продовжений на тих же умовах і на той же строк.

На підставі викладеного Позивач просить суд визнати Договір оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р., укладений між Дочірнім підприємством "Вітамін-Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06 квітня 2018 року), на тих самих умовах.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає, що Договір оренди є припиненим з 20.04.2013 р. у зв'язку із закінченням строку його дії.

Позивач був повідомлений про припинення дії Договору оренди, що підтверджується листами від 08.02.2013 р. за вих. № 161, від 15.03.2013 р. № 337 та від 15.05.2013 р. за вих. № 620, однак відмовляється передати Відповідачу приміщення площею 36, 6 кв. м.

Відповідач вважає, що реалізація Позивачем свого переважного права на укладання договору оренди на новий строк можлива лише шляхом участі у конкурсі на укладання договору оренди, згідно п. 7.5. Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2011 р. № 200-10/VІ.

Також Відповідач зазначає, що вимоги Позивача визнати Договір оренди продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06.04.2018 р.), на тих самих умовах, не відповідають передбаченим законодавством способам захисту порушеного права, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Третя особа надала пояснення, відповідно до яких зазначила, що Позивачу направлялись листи від 15.03.2013 р. № 387 (до закінчення договору) та 15.05.2013 р. № 620 (протягом місяця після закінчення договору) стосовно припинення 20.04.2013 р. договору оренди від 05.05.2008 р. № 186-УКВ/08 та необхідності повернення об'єкта оренди за актом приймання передачі. Таким чином, на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення Орендодавця щодо поновлення Договору на новий строк, у зв'язку з чим Договір оренди від 25.05 2008 р. № 186-УКВ/08 має бути припиненим.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів можуть бути захищені шляхом визнання наявності або відсутності прав, а також іншими способами, передбаченими законом. На підставі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12, господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим) лише в тому випадку, коли між сторонами відсутній спір стосовно такого продовження.

Враховуючи, що Відповідач заперечує проти продовження строку дії Договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р. на тих самих умовах та на той самий строк, що і стало причиною звернення Позивача до суду за захистом своїх прав, між сторонами наявний спір про право, який може бути вирішений господарським судом в установленому законодавством України порядку, тому суд відхиляє заперечення Відповідача щодо неналежного способу захисту Позивачем своїх прав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця, протягом одного місяця, договір вважається поновленим на трок, який був раніше встановлений договором (ст.764 ЦК України). Аналогічне положення встановлюється і ст. 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих мовах, які були передбачені договором.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (Постанова Пленуму Вищого господарського суду № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Правовідносини щодо оренди комунального майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним та Господарським кодексом України, та іншими відповідними законодавчими актами.

Випадки, у яких призначається конкурс на право оренди нерухомого комунального майна, визначені ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з якої випливає, що проведення конкурсу необхідно при первісному укладенні договору оренди комунального майна за умови, що до орендодавця звернулось кілька осіб із наміром прийняти в оренду конкретне нерухоме майно. Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області лише роз'яснює конкретний порядок проведення конкурсу у випадку, коли такий конкурс необхідний.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Цивільного кодексу України, органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. Таким чином, Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна застосовується лише в тій частині, в якій воно не суперечить чинному законодавству України.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Господарським та Цивільним кодексами України не передбачено обов'язку проводити конкурс на оренду нерухомого майна у випадку, коли договір оренди є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, що вже були визначені договором оренди.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", за наявності законних підстав, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін та норми чинного законодавства враховуючи, що Позивач належним чином виконував свої обов'язки за Договором оренди, неодноразово повідомляв Відповідача про свій намір в подальшому продовжувати орендні правовідносини на умовах договору № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р., відсутність обґрунтованих заперечень Відповідача щодо продовження орендних відносин з Позивачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати Договір оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 р., укладений між Дочірнім підприємством "Вітамін-Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06 квітня 2018 року), на тих самих умовах.

Стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31; код ЄДРПОУ 01280527) на користь Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм" (49044, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14-Д, пр. 2; код ЄДРПОУ 37452879) 1 147, 00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

29.07.2013 року

Суддя М.М. Боділовська