08.07.2013
Справа №4-с/489/260/2013
УХВАЛА
08 липня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі за текстом - Ленінський ВДВС) Шелегей Т.В., -
ВСТАНОВИВ:
27 травня 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавчого Шелегей Т.В. Просив визнати неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні №37584682 з примусового виконання виконавчого листа №2/1416/1697/2012, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про реальний розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 у частині ненадання йому (боржнику) строку для добровільного виконання рішення суду, стягнення виконавчого збору, накладання штрафу. Також просив зобов'язати державного виконавця направити йому рекомендованим листом копію постанови про відкриття виконавчого провадження, надати строк для добровільного виконання рішення суду, зобов'язати державного виконавця скасувати постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та накладання штрафу винесені 21 травня 2013 р.
13 червня 2013 р. вимоги скарги були уточнені і збільшені. Заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо ненадання йому строку для добровільного виконання рішення суду, стягнення за постановами від 21 травня 2013 р. виконавчого збору 680 грн. та накладання штрафу 340 грн. та повторного накладання штрафу 680 грн. за постановою від 07 червня 2013 р., зобов'язати начальника Ленінського ВДВС скасувати дані постанови.
В судовому засіданні представник скаржника уточнив суб'єкт оскарження - безпосередньо державний виконавець та уточнив вимоги скарги шляхом викладення їх в наступній редакції:
визнати неправомірними дії державного виконавця Шелегей Т.В. щодо ненадання ОСОБА_1 строку для добровільного виконання рішення суду, стягнення за постановами від 21 травня 2013 р. виконавчого збору 680 грн. та накладання штрафу 340 грн. та повторного накладання штрафу 680 грн. за постановою від 07 червня 2013 р., зобов'язати державного виконавця Шелегей Т.В. скасувати дані постанови. Решту вимог просили залишити без розгляду.
Суд, заслухавши думку, осіб, які беруть участь в розгляді скарги, дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню на підставі ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України.
Державний виконавець проти задоволення скарги заперечувала, підтвердила суду, що дійсно з матеріалами виконавчого провадження представник Євдакова Д.Ю. ознайомився лише 22 травня 2013 р. Строк передбачений ст.383 ЦПК України обраховується в такому разі з 22 травня 2013 р.
Керуючись ст. 207 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити розгляд скарги ОСОБА_1 щодо вимог про визнання неправомірними дії державного виконавця Шелегей Т.В. щодо ненадання йому строку для добровільного виконання рішення суду, стягнення за постановами від 21 травня 2013 р. виконавчого збору 680 грн. та накладання штрафу 340 грн. та повторного накладання штрафу 680 грн. за постановою від 07 червня 2013 р., зобов'язати державного виконавця Шелегей Т.В. скасувати дані постанови.
Решту вимог скарги залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Д.Г. Губницький
The court decision No. 32645925, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City) was adopted on 08.07.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 489/4521/13-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: