Decision № 3259062, 17.03.2009, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2009 р. Справа № 02/638

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,

за участю представників: позивача: Драченко В.С. –довіреністю,

відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” ВАТ “”Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

до приватного сільськогосподарського підприємства „Веселий Хутір”

про стягнення 27 816 грн. 63 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 27 816 грн. 63 коп., в тому числі 23 766 грн. боргу за виконані позивачем роботи по поточному ремонту вулиць в селі Веселий Хутір відповідно до укладеного між сторонами договору № 1а на виконання підрядних робіт від 15.09.2008 року, 2 288 грн. 30 коп. неустойки, 1 475 грн. 86 коп. втрат від інфляції, 286 грн. 47 коп. три проценти річних.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог в зв’язку з тим, що відповідач 12.03.2009 року частково сплатив борг в сумі 3000 грн., підтримав позов в сумі 24 816 грн. 63 коп., в тому числі 20 766 грн. основного боргу, 2 288 грн. 30 коп. неустойки, 1 475 грн. 86 коп. втрат від інфляції, 286 грн. 47 коп. три проценти річних.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не направив повноважного представника, не надіслав суду відзив на позов чи заперечення проти вимог позивача. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що стороною у даному спорі є юридична особа; представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником, чи керівник особисто; неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Приватне сільськогосподарське підприємство „Веселий Хутір” в особі виконавчого директора Моторного М.М., що діє на підставі статуту, та дочірнє підприємство “Черкаський облавтодор” в особі начальника філії “Чорнобаївський райавтодор” Ваойцяха В.Т., що діє на підставі довіреності № 08/19 від 19.01.2008 року, уклали договір № 1а на виконання підрядних робіт від 15.09.2008 року, за умовами якого відповідач (як замовник) доручив, а позивач (підрядник) взяв на себе обов’язок забезпечити відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт по поточному ремонту покриття (влаштування вирівнюючого шару із щебеню товщиною 15 см) на вулиці села Веселий хутір.

Згідно пункту 2.1. договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід’ємною частиною договору, і складає 23 766 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав замовлені роботи, а відповідач прийняв їх, про що сторони підписали акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за вересень 2008 року на суму 23 766 грн. На вказаних акті (форм КБ-2в) і довідці (форми КБ-3) проставлена дата підписання 17 вересня 2008 року, на них відсутні будь-які зауваження чи претензії щодо якості робіт.

Відповідно до пункту 6.2. договору відповідач зобов’язався здійснювати розрахунки щомісячно на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В частині 1 статті 317 ГК України вказано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав своє зобов’язання, не сплатив позивачу кошти за виконані роботи в установлений договором строк.

10.12.2008 року позивач направив претензію про сплату заборгованості за договором в сумі 23 766 грн., у відповіді на яку відповідач підтвердив наявність боргу та просив відстрочити оплату виконаних робіт.

12.03.2009 року, тобто після подання позовної заяви до господарського суду, відповідач платіжним дорученням № 10 перерахував позивачу частину коштів на погашення боргу за договором в сумі 3 000 грн. Таким чином, в частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3 000 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовної вимоги.

Відповідач не заперечив доводи позивача, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов договору. Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача частини боргу за договором в сумі 20 766 грн. є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Суд вважає правомірною та такою, що підлягає до задоволення, вимогу позивача про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, трьох процентів річних в сумі 286 грн. 47 коп. за прострочення розрахунку в період з 22.09.2008 року по 16.02.2009 року та встановленого індексу інфляції в сумі 1 475 грн. 86 коп. за період жовтень 2008 року –січень 2009 року.

Відповідно до пункту 7.7. договору із відповідача також підлягає стягненню на користь позивача неустойка у вигляді пені за прострочення проведення розрахунку в період з 22.09.2008 року по 16.02.2009 року в сумі 2 288 грн. 30 коп.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 278 грн. 61 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись п. 1-1- ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 3000 грн. боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути із приватного сільськогосподарського підприємства „Веселий Хутір” (19923, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Веселий Хутір, ідентифікаційний код 32402645) на користь дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” ВАТ “”Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, ідентифікаційний код 31141625) борг в сумі 20 766 грн., три проценти річних в сумі 286 грн. 47 коп., 1 475 грн. 86 коп. індексу інфляції, 2 288 грн. 30 коп. пені, 278 грн. 61 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 23.03.2009.