Decision № 3257007, 17.03.2009, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09 Справа № 9/27

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального підприємства "Луганська обласна паливно-енергетична компанія", м. Луганськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 3 УЖКГ", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 9 938 грн. 34 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Варнаков Є.Г., розпорядження № 148-к від 02.12.08,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6368,24 грн., інфляційні втрати –3128,51 грн., 3% річних –441,59 грн., всього –9938,34 грн., та судові витрати за договором про надання інформаційних послуг від 01.10.05 № НМ-3а.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на спірний договір про надання інформаційних послуг від 01.10.05 № НМ-3а, за яким замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання щодо надання послуг з супроводження ПК "Житлово-комунальне підприємство", актуалізації інформаційної бази даних споживачів послуг за користування житлом (квартирна плата) і утримання житла, проведення аналітичної роботи й складання звітності.

Позивач виконав договірні зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується відповідними підписаними актами виконаних робіт, однак відповідач не виконав грошове зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим його заборгованість за період з 31.10.05 по 01.12.08 склала 6368,24 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 3128,51 грн. та 3% річних –441,59 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та позицію відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання інформаційних послуг від 01.10.05 № НМ-3а, за яким відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо надання послуг з супроводження ПК "Житлово-комунальне підприємство", актуалізації інформаційної бази даних споживачів послуг за користування житлом (квартирна плата) і утримання житла, проведення аналітичної роботи й складання звітності.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється у розмірі 2,5% від суми комунальних платежів, які поступають на всі рахунки відповідача від підрозділів ВАТ "Ощадбанк України".

Позивач виконав договірні зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується відповідними підписаними актами виконаних робіт, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 25 –62), однак, як вважає позивач, відповідач не виконав грошове зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим його заборгованість за період з 31.10.05 по 01.12.08 склала 6368,24 грн.

Оскільки пунктом 4.1 спірного договору не визначено строк виконання відповідачем грошового зобов'язання, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 6018,06 грн., яка отримана відповідачем 01.12.07 (згідно з відміткою на поштовому повідомленні) та від 30.12.08 за № 1209 (а.с. 24) про сплату боргу у розмірі 6368,24 грн., однак вимоги не були виконані.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував інфляційні втрати у розмірі 3128,51 грн. та 3% річних –441,59 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, КП "Житлово-експлуатаційна контора № 3 УЖКГ", 94612, Луганська обл., м. Антрацит-12, вул. Кальницької, код 03331619, на користь позивача, комунального підприємства "Луганська обласна паливно-енергетична компанія", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1б, код 30091715, заборгованість у розмірі 6368,24 грн., інфляційні втрати –3128,51 грн. та 3% річних –441,59 грн., всього –9938,34 грн., та судові витрати у розмірі 220 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов