№ 32557598, 17.07.2013, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року № 813/4974/13-а

14 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Коморного О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.,

з участю

представника позивача Вегера В.М.

представника відповідача не прибув

третя особа не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, третя особа приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Бліц-Інформ".

Обставини справи.

Позивач, публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль", звернувся до суду з позовом про:

- визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України Денисенка Теодозія Григоровича, щодо повернення виконавчого документа (виконавчого напису № 3724 від 06.09.2012) стягувачеві та припинення виконавчого провадження № 34478050;

- скасування постанови від 11.06.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України Денисенко Теодозієм Григоровичем.

- зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України Денисенка Теодозія Григоровича передати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" приміщення майстерні площею 35,1 кв.м.; нежитлові приміщення площею 38,0 кв.м.; приміщення художньої майстерні, площею 42,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, будинок 27, ціною 461435,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно повернуто виконавчий документ, оскільки позивач у встановлений строк звернувся з заявою про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, просить визнати протиправною та скасувати постанову ВП №34478050 від 11.06.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України Денисенко Теодозієм Григоровичем і зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України передати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" приміщення майстерні площею 35,1 кв.м.; нежитлові приміщення площею 38,0 кв.м.; приміщення художньої майстерні, площею 42,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, будинок 27, ціною 461435,00 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач та третя особа представників до суду не направили, правової позиції у спорі до суду не надходило.

З урахуванням визначених ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства строків розгляду справи, суд відповідно до ч.4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності представника відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

в с т а н о в и в:

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисенком Теодозієм Григоровичем (а.с.2-3) за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито 27.09.2012 р. виконавче провадження ВП № 34478050 з примусового виконання виконавчого напису № 3724 від 06.09.2012 про звернення стягнення на: нежилі приміщення, загальною площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Маяковського Володимира, будинок 38; нежилі приміщення, а саме: приміщення майстерні площею 35,1 кв.м.; нежитлові приміщення площею 38,0 кв.м.; приміщення художньої майстерні, площею 42,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, будинок 27; нежилі підвальні приміщення І (один); II (два); III (три); IV (чотири); V (п'ять); VI (шість); VII (сім); VIII (вісім); X (десять) - загальною площею 126,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Леніна, будинок 8; частина напівпідвального приміщення площею 83,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Світла, будинок 1, які належать ПрАТ «Бліц-Інформ» на праві власності.

На адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 30.05.2013р. надійшло повідомлення № 09-01-45/В-5/620/8310 від 24.05.2013 р. (а.с.9) відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (вх. № 12908 від 30.05.2013), про залишення за ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не реалізованого майна, а саме: приміщення майстерні площею 35,1 кв.м.; нежитлові приміщення площею 38,0 кв.м.; приміщення художньої майстерні, площею 42,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, будинок 27 - за стартовою ціною 461 435,00 грн. в порядку ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивачем 14.06.2013р. направлено заяву № 140-0-0-00/8/1089 від 14.06.2013 р. (а.с.20) на адресу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, щодо згоди на залишення за собою нереалізованого майна.

Проте 11.06.2013р. старшим виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із тим, що Банком не надано відповідь на повідомлення № 09-01-45/В-5/620/8310 від 24.05.2013р.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає, згідно преамбули, Закон України «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21 квітня 1999 року у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону N 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 3 Закону N 606-XIV, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.6 ст. 62 Закону N 606-XIV, у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно відмітки на оглянутому судом конверті, у якому відповідачем направлено позивачеві повідомлення № 09-01-45/В-5/620/8310 від 24.05.2013 р. відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (вх. № 12908 від 30.05.2013) (а.с.9), про залишення за ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не реалізованого майна, таке поштове відправлення здане на пошту 28.05.2013 року (копія в матеріалах справи (а.с.19, 37).

Відповідно до п.п. 4.1.3. п. 4.1 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Оскільки повідомлення відповідача № 09-01-45/В-5/620/8310 від 24.05.2013 р. (а.с.9) направлено на адресу Банку простим листом (а.с.19,37), таке отримано позивачем 30.05.2013 р. (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції), що є відповідно днем повідомлення позивача.

Згідно ч.7 ст. 62 Закону N 606-XIV, у разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Судом встановлено направлення позивачем 14.06.2013р. відповідачеві заяви № 140-0-0-00/8/1089 від 14.06.2013р. (а.с.20) щодо згоди на залишення за собою нереалізованого майна, доказом чого є квитанція та опис листа з оголошеною цінністю (а.с.21,35).

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи доводять те, що позивач у визначений ч.7 ст. 62 Закону N 606-XIV строк письмово заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, однак позивач помилково не врахував час пересилання поштової кореспонденції та передчасно виніс 11.06.2013 р. спірну постанову про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2362,82 грн. (а.с.3), такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №34478050 від 11.06.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України Денисенко Теодозієм Григоровичем.

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України передати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" приміщення майстерні площею 35,1 кв.м.; нежитлові приміщення площею 38,0 кв.м.; приміщення художньої майстерні, площею 42,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, будинок 27, ціною 461435,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул.. Лєскова 9, ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в сумі 2362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн.. 82 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2013 р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.