Court ruling № 32551567, 19.07.2013, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"19" липня 2013 р.

Справа № 916/653/13

За позовом: Малого приватного підприємства Фірми "ЕРІДОН"

до відповідача: Приватного підприємства Агрофірми "Золотий колос"

про стягнення 99800,76 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява Приватного підприємства Агрофірми "Золотий колос" в порядку ст.121 ГПК України.

10.07.2013р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного підприємства Агрофірми "Золотий колос" про розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2013р. у справі №916/653/13 в порядку ст.121 ГПК України, яка призначена судом до розгляду.

Представник позивача в судове засідання призначене на 19.07.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

Представник заявника в судове засідання призначене на 19.07.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2013р. у справі №916/653/13 позов Малого приватного підприємства Фірми "ЕРІДОН" задоволено повністю.

На виконання рішення суду від 20.05.2013р. господарським судом Одеської області 07.06.2013р. видано відповідний наказ.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що основною діяльністю Приватного підприємства Агрофірми "Золотий колос" є вирощування агрокультур, зокрема пшениці, соняшника та інше. З урахуванням несприятливих погодних умов в останні роки, і як наслідку відсутності врожаїв в останні роки, на даний час фінансове становище агрофірми є вкрай тяжким.

З врахуванням вищенаведених обставин, заявник був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2013р. у справі №916/653/13.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Таким чином, судом із змісту матеріалів заяви встановлено, що підставою для звернення заявника до суду стало неможливість виконання судового рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2013р. у справі №916/653/13.

Відповідно до п.п. 7., 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Положеннями п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З поданої Приватним підприємством Агрофірми "Золотий колос" заяви та доданих до неї документів не вбачається наявності виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом: наявності загрози банкрутства підприємства, відсутності коштів на банківських рахунках чи майна.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не вбачає наявності перешкод виконанню рішення суду та вважає, що на даний час підстав для надання розстрочки виконання рішення суду немає, у зв'язку з чим заява Приватного підприємства Агрофірми "Золотий колос", надана згідно ст. 121 ГПК України, задоволенню не підлягає.

Керуючиь ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені заяви Приватного підприємства Агрофірми "Золотий колос" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2013р по справі №916/653/13 - відмовити.

Суддя Цісельський О.В.