Court ruling № 32507064, 04.07.2013, Sumy Regional Court of Appeal

Справа №591/3043/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак Микола ІвановичНомер провадження 22-ц/788/1468/13 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 19

УХВАЛА

04 липня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Таран С. А., Левченко Т. А.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2013 року про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору застави транспортного засобу, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2013 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Накладено арешт на транспортний засіб: тип - легковий універсал - В, марка Mitsubishi, модель Pajero 3.0.1 V6GS 2007 року випуску, колір сірий, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, до розгляду справи по суті та роз'яснено заявнику, що для примусового виконання ухвали судді про забезпечення позову він має подати її до відповідного відділу Державної виконавчої служби.

Зазначену ухвалу судді ПАТ «ПроКредит Банк» оскаржило в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі банк, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу судді скасувати.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що позивачем не надано доказів про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки банком не вживались заходи, спрямовані на реалізацію спірного автомобіля. Також взагалі не доведена наявність у ПАТ «ПроКредит Банк» можливості продати спірний автомобіль. Крім того, в оскаржуваній ухвалі відсутнє відповідне обґрунтування вжиття такого виду забезпечення позову, як накладення арешту.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір застави транспортного засобу від 19 червня 2007 року № 1126-ДЗ.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що спір існує навколо легкового автомобіля Mitsubishi, модель Pajero 3.0.1 V6GS 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4, переданого останнім у заставу відповідно до договору від 19 червня 2007 року для забезпечення виконання рамкової угоди № 1126 від 19 червня 2007 року, укладеної між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 стосовно надання йому кредиту.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що автомобіль належить їй та відповідачу ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності подружжя, в той час як її чоловік ОСОБА_4 розпорядився спільним майном шляхом укладення спірного договору застави транспортного засобу без її нотаріально засвідченої згоди.

Крім того, з наданих представником позивача ОСОБА_3 ОСОБА_6 до суду першої інстанції документів для обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що ПАТ «ПроКредит Банк» для повернення боргу з ОСОБА_4 по кредитному договору зверталось до суду з позовом про звернення стягнення на належний йому транспортний засіб: тип - легковий універсал - В, марка Mitsubishi, модель Pajero 3.0.1 V6GS 2007 року випуску, колір сірий, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 на загальну суму заборгованості 811386 грн. 47 коп. (а.с.10-11).

Також з листа відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 29 грудня 2011 року № 34/11 вбачається, що ОСОБА_4 було запропоновано у строк до 12 січня 2012 року надати автомобіль марки Mitsubishi Pajero 3.0, 2007 для його опису у зв'язку з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості у розмірі 828876 грн. 22 коп. шляхом першочергового звернення стягнення на заставний автомобіль (а.с.12).

На думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно враховано вказані посилання заявника та обґрунтовано зазначено в ухвалі, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просила позивач, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказана позиція судді щодо обґрунтованості припущення заявника, що стало підставою для забезпечення позову, є правильною, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, до того ж, застосований судом вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведена необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також про те, що банк не має наміру реалізувати спірний автомобіль, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки матеріалами справи доведено, що існує обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення в даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновку суду про вжиття заходу забезпечення позову.

За таких обставин, коли судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» відхилити, а ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2013 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -