Court ruling № 32306198, 05.07.2013, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/775/208/13 Головуючий у 1-ій інстанції: Стоілова Т.В.

Категорія ч.1 ст. 191 КК України Доповідач: Васильєв О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Ржемовського Л.П., Чепура О.М.

при секретарі Шатохіной А.А.

за участю прокурора Щурскої І.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красноармійского міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Атамань Генічеського району Херсонської області, українця, громадянина України, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним та засуджено за ч.1 ст.191 КК України до двох років обмеження волі з триманням засудженого в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення над ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з матеріальною відповідальністю, строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробувальним строком на один рік, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

ВСТАНОВИВ :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, згідно наказу Красноармійського виробничого об'єднання по видобутку вугілля шахти «Краснолиманська» (на цей час ДП ВК «Краснолиманська») №1154к від 12.11.1997 року, прийнято на роботу на посаду водія ділянки «Автотранспорт» ДП ВК «Краснолиманська», розташованої за адресою: Донецька область, м. Родинське, і за ним закріплено вантажний автомобіль МАЗ-5551 д/н НОМЕР_1. Згідно п.10 Інструкції по професії водія вантажного автомобіля, водій ОСОБА_2 несе матеріальну відповідальність за вантаж, що ним перевозиться.

26.09.2012 року, приблизно в 12.15 годин, водій вантажного автомобіля МАЗ-5551, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2, перебуваючи на вугільному складі ДП ВК «Краснолиманська» за вищевказаною адресою, згідно талона №18043 і пропуску №18043 завантажив навантажувачем у вантажний автомобіль і вивіз 5900 кг вугілля по ціні 568 грн. 87 коп. за 1000 кг, на загальну суму 3356 грн. 33 коп., який він повинен був доставити пенсіонеру шахти ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 Однак, ОСОБА_2, отримавши ввірене йому майно - 5900 кг вугілля, в той же день, 26.09.2012 року, приблизно в 13.00 годин, прибувши за вказаною йому адресою, вугілля ОСОБА_4 не доставив. Виявивши відсутність останнього вдома, у водія ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел на привласнення ввіреного йому вугілля в кількості 5900 кг за ціною 568 грн. 87 коп. за 1000 кг, на загальну суму 3356 грн. 33 коп. Реалізуючи свій намір, спрямований на привласнення чужого майна, діючи умисно, в особистих корисливих цілях, ОСОБА_2 зазначене вугілля в кількості 5900 кг за ціною 568 грн. 87 коп. за 1000 кг, на загальну суму 3356 грн. 33 коп., привласнив, розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 державному підприємству ВК «Краснолиманська» завдано матеріальних збитків на загальну суму 3356 гривень 33 копійки.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та закрити кримінально провадження відносно нього за відсутністю складу кримінального правопорушення у його діях. Вказує, на те, що ним було порушено лише порядок та послідовність доставки вугілля, що підтверджується показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними в ході судового слідства.Зокрема , вказує на те , що начальник вугільного складу ОСОБА_5 намагалась запропонувати йому іншу адресу доставки вугілля , однак він від цього відмовився , оскільки пообіцяв доставити вугілля ОСОБА_7 , яка в той же день оформила документи на безоплатну доставку вугілля. Посилається на покази свідка ОСОБА_5 , яка показала , що в разі неможливості доставити вугілля адресату воно доставляється іншому адресату, однак доставка вугілля ОСОБА_7 не була узгоджена з нею.

Вказує на те, що він розвантажив автомобіль біля дома ОСОБА_7 та враховуючи те , що остання в даному вугіллі не мала потреби в зв'язку з тим, що тимчасово не проживала по вказаній адресі , він 29 вересня 2012 року належне їй вугілля продав ,а виручені гроші в сумі 4000 грн. віддав їй.

Заслухавши доповідача , прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляції та залишити вирок суду без змін , обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали вимоги апеляції та просили скасувати вирок суду і закрити кримінальне провадження в зв'язку з відсутністю складу злочину в діях обвинуваченого , ознайомившись з матеріалами справи, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, за наступних обставин.

Так, зі змісту показів обвинуваченого ОСОБА_2 та доводів його апеляції вбачається, що він повністю визнає ,що отримавши ввірене йому вугілля, самостійно прийняв рішення про його доставку своїй знайомій ОСОБА_7 ,оскільки остання мала право на доставку безоплатного вугілля.

Зокрема , в своїй апеляції ОСОБА_2 сам вказує на те, що його рішення про зміну адреси доставки вугілля було прийнято ним самостійно і не було узгоджено навіть з начальником вугільного складу ОСОБА_5, оскільки він оскільки пообіцяв доставити вугілля ОСОБА_7

При цьому з показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що на момент прийняття такого рішення обвинувачений ОСОБА_2 знав, що остання не має потреби в вугіллі , оскільки не проживає в Добропільскому районі і має намір продати вугілля за гроші.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2, діючи умисно, в особистих корисливих цілях, привласнив вугілля, яке було ввірено йому і перебувало в його віддані та розпорядився ним на власний розсуд.

Про наявність корисливого мотиву в діях обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать покази обвинуваченого в суді першої інстанції про те, що саме він за 4000 грн. продав вугілля, яке повинен був доставити ОСОБА_4

При цьому в своїй апеляції ОСОБА_2 також підтверджує вищевказані обставини щодо продажу вугілля іншій особі, прізвище якої він відмовляється назвати.

При вирішення питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.1 КК Україні, суд першої інстанції обґрунтовано постався на покази свідка ОСОБА_4 , який вказував на те , що внаслідок злочинних дій обвинуваченого він до теперішнього часу не отримав належне йому безоплатне вугілля , протокол огляду місця події від 23.10.2012р., відповідно до якого були оглянуті талони на отримання вугілля за 2012р., а саме: 1) талон НОМЕР_2 на безкоштовне отримання вугілля марки 013100 в кількості 2950кг. на ім'я ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, дата виписки 26.03.2012р. за 1 півріччя 2012р.; 2) пропуск НОМЕР_2 на вивезення вугілля ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 3) талон НОМЕР_2 на безкоштовне отримання вугілля марки 013100 в кількості 2950кг. на ім'я ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, дата виписки 19.09.2012р. за 2 півріччя 2012р.; 4) пропуск НОМЕР_2 на вивезення вугілля ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.17, 25).

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на покази свідка ОСОБА_8, який показав, що при вивозі вугілля зі складу, водій отримує дорожній лист, в якому зазначено маршрут та назва вантажу, на КПП водій отримує талон на вивіз вугілля, після чого відвозить вугілля за зазначеною адресою та повертається на територію шахти, а в разі відсутності вдома одержувача вугілля, водій зобов'язаний повернути вантаж на шахту, а не розпоряджатись ним на власний розсуд.

Вищевказані покази свідка свідчать про те, що дії ОСОБА_2 щодо зміни одержувача вугілля були незаконними і він не мав права самостійно з особистих мотивів змінювати адресу доставки вугілля та розпоряджатися їм на свій власний розсуд.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину також підтверджується показами свідка ОСОБА_9 , яка показала, що працює контролером КПП на ДП ВК «Краснолиманська» і приблизно в вересні 2012 року ОСОБА_2 на вантажному автомобілі МАЗ державний номер НОМЕР_1 вивіз з території шахти вугілля в м. Димитрів Донецької області пенсіонеру ОСОБА_4 .і повернувся назад приблизно через 2 години.

При цьому свідок ОСОБА_9 вказує, що про те ,що вугілля не було доставлене ОСОБА_2 пенсіонеру ОСОБА_4 вона дізналась тільки від працівників міліції.

Разом з тим з доповідної контролера КПП-2 ОСОБА_10 вбачається, що МАЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, завантажений вугіллям на адресу АДРЕСА_2 заїхав порожній в 13.50год., час виїзду з вугіллям 12.15год(а.с.21).

Вищевказані обставини свідчать про те, що водій ОСОБА_2 не доставив ввірене йому вугілля за адресою вказаною в дорожньому листі , привласнив чуже майно та розпорядився вантажем на свій власний розсуд.

Враховуючи наведене , апеляційний суд вважає , що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ч.1ст.191КК України,оскільки він привласнив майно , яке належало ДП ВК «Краснолиманська» , яке було ввірене йому та перебувало в його віданні.

Апеляційним судом не встановлено порушень кримінально - процесуального закону ,які б перешкодили або могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, а вирок Красноармійского міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2013 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красноармійского міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2013 року залишити без задоволення.

Вирок Красноармійского міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2013 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді :