Decision № 32207828, 03.07.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.2013 Справа № 907/477/13

За позовом приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат", с. Залужжя Мукачівський район

до відповідача 1 Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава

до відповідача 2 Фермерського господарства "Мочар Ір", с. Арданово Іршавського району

про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Іршавської райдержадміністрації Закарпатської області від 25.06.2012р. №346; визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012р.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - Олексик В.В., довіреність Вих. №105/1 від 03.04.13

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - Рябінічева А.С., довіреність від 10.06.13

Суть спору: приватне акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат", с.Залужжя Мукачівського району звернувся з позовом до відповідача 1 Іршавської райдержадміністрації, м.Іршава, до відповідача 2 фермерського господарства "Мочар Ір", с.Арданово Іршавського району про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Іршавської райдержадміністрації Закарпатської області від 25.06.2012р. №346; визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012р.

Позовні вимоги мотивує тим, що при винесенні спірного розпорядження та укладенні договору оренди допущено порушення норм ст. 14 Водного кодексу України, ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позивач посилається на порушення з зв"язку з прийняттям розпорядження Іршавської райдержадміністрації Закарпатської області від 25.06.2012р. №346 та укладенням на його підставі договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012р. його права як вторинного водокористувача водного об"єкту - водосховища "Горбок" ("Роман Потік"), з яким питання про передачу водного об"єкту у користування іншій особі не погоджувалось. При цьому зазначає, що з метою комплексного використання водосховищ системи "Чорний Мочар" (куди входить і водосховище "Горбок" ("Роман Потік") рішенням виконкому Закарпатської обласної ради №761 від 07.12.1961р. на базі водосховищ системи був створений Закарпатський рибокомбінат, як вторинний водокористувач.

Вказує на статус ПАТ "Закарпатський рибокомбінат", який створений внаслідок перейменування ВАТ "Закарпатський рибокомбінат", яке в свою чергу створене внаслідок приватизації Закарпатського обласного державного виробничого сільськогосподарсько - рибоводного підприємства та є правонаступником останнього.

У підтвердження права ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" (спочатку як державного підприємства, а потім як акціонерного товариства), як вторинного водокористувача на спірному водному об"єкті, посилається на додані до позовної заяви копії розпорядження від 12.12.90 №386 виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів, листів за підписом начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, за підписом першого заступника Закарпатської ОДА, Мукачівського міжрайонного управління водного господарства (первинного водокористувача спірного водного об"єкту), а також копії пояснюючих записок до річного звіту за 1992, 1994, 1999, 2008рр. Зазначає, що вказаний факт встановлено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.12.

Позивач наголошує, що на передачу в оренду ФГ "Мочар Ір" спірного водного об"єкту не надав згоди первинний водокористувач Мукачівське міжрайонне управління водного господарства, що підтверджується листом Мукачівського міжрайонного управління водного господарства від 07.06.12 №496 та листом начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса від 05.04.12, а отже було порушено ст. 45 Водного кодексу України.

Наголошує також на порушенні вимог ст. 57 Водного кодексу України, оскільки при винесенні спірного розпорядження та укладенні спірного договору оренди не вирішено питання відшкодування збитків ПАТ "Закарпатський рибокомбінат", право водокористування якого припинено, однак він як вторинний водокористувач щороку зарибляв водний об"єкт і риба, яка знаходилась у спірному водному об"єкті, є його власністю.

Представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на їх обгрунтування та підтвердження доданими до позовної заяви та додатково поданими в процесі судового розгляду документальними доказами.

Відповідач 1 Іршавська райдержадміністрація згідно з письмовим відзивом на позов позовні вимоги заперечує повністю. Наголошує, зокрема, що позивач не подав жодного доказу, що підтверджував би його право на користування водним об"єктом - водосховище "Роман Потік", с. Горбок на території Доробратівської сільської ради Іршавського району. Посилаючись на додані документи, вказує що ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" не є правонаступником рибокомбінату управління промисловості місцевого підпорядкування, якому відповідно до рішення від 07.12.1961р. №761 виконкому Закарпатської обласної ради депутатів трудящих було надано у тимчасове користування водоймища в басейні "Чорний Мочар". Зазначає також про недоведеність позивачем факту зариблення ним у водосховищі "Роман Потік". Стверджує, що розпорядження голови Іршавської РДА від 25.06.12 №346 прийнято з дотриманням вимог ст. 14 Водного кодексу України, а укладений на його підставі договір оренди від 20.07.12 відповідає вимогам ст. 51 Водного кодексу України.

Відповідач 2 фермерське господарство "Мочар Ір" згідно з письмовим відзивом на позов позовні вимоги повністю заперечує. Наголошує на недоведеності позивачем наявності у нього права на використання спірного водного об"єкту для риборозведення та вирощування риби. Стверджує, що позивач не підтвердив свої доводи про те, що рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради №761 від 07.12.1961 р., яке стосується рибокомбінату управління промисловості місцевого підпорядкування, може стосуватися саме позивача, який як юридична особа створений у 1998р. згідно відомостей з ЄДР. Відповідно не може стосуватися позивача і розпорядження виконкому Закарпатської обласної ради народних депутатів №386 від 12.12.1990р.

Відповідач 2 наголошує, що позивачем не надано доказів того, що ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" є правонаступником рибокомбінату управління промисловості місцевого підпорядкування чи "Закарпатського рибокомбінату", та не надано доказів правомірності користування ним водним об"єктом "Роман-Потік" с. Горбок на території Доробратівської сільської ради, осушувальної системи "Чорний мочар".

Зазначає також про те, що наявний у позивача дозвіл на спецводокористування дає підстави виключно для спеціального водокористування (забір та скидання води з відповідного водного об"єкту), зі змісту цього дозволу не вбачається, що такий стосується водосховища "Роман Потік". Вказує на безпідставність доводів позивача щодо нанесення йому збитків та наголошує на недоведеності позивачем факту зариблення ним спірного водного об"єкту, оскільки акти зариблення, на які посилається позивач, не відповідають вимогами п. п. 2.5.2, 2.5.3 Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженої Міністерством аграрної політики України від 08.06.2004р. 3215, зареєстр. в Мінюсті України 13.09.2004р. №1142/9741, яка втратила чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012р. 3414.

Стверджує, що спірне розпорядження Іршавської РДА прийнято в межах відповідних повноважень згідно зі ст. 14 Водного кодексу України, а договір оренди укладено з дотриманням ст. 51 Водного кодексу України.

Додатковими поясненнями до відзиву від 19.06.13 відповідач 2 наводить правову позицію що недоведеності позивачем належними доказами порушення його прав та інтересів, що виключає підстави для визнання недійсним договору оренди, стороною якого не є позивач.

Доповненнями до відзиву від 03.07.13 відповідач 2, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, обгрунтовує виникнення у ФГ "Мочар Ір" законного і обгрунтованого очікування на набуття майнового права (користування водним об"єктом) в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а отже позовні вимоги з підстав відсутності у Іршавської РДА компетенції не можуть бути задоволені. Окрім того, наголошує на відсутності у позивача будь-яких порушених прав внаслідок прийняття оспорюваного акту та укладення договору.

Представником відповідача 2 підтримано заперечення проти позову.

Ухвалою господарського суду від 19.06.13 в порядку норм ст. 30 ГПК України викликано для участі в судовому засіданні та дачі пояснень по суті спору компетентних спеціалістів Мукачівського міжрайонного управління водного господарства та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.

Ухвала від 19.06.13 надіслана зазначеним установам рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була вручена представнику Мукачівського міжрайонного управління водного господарства 22.06.13, представнику Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області - 25.06.13, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.

Нормами ст. 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Працівники вищевказаних установ на вимогу суду для участі в судовому засіданні та дачі пояснень по суті спору не з"явились, про причини їх неявки суду не повідомлено.

Уповноважений представник Іршавської РДА для участі в даному судовому засіданні не з"явився, про причини його неявки суду в установленому порядку не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Головою Іршавської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 25.06.2012р. №346 "Про надання водного об"єкта у довгострокове користування на умовах оренди", відповідно до якого вирішено:

- надати фермерському господарству "Мочар Ір" у довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років водний об"єкт (водосховище загальнодержавного значення "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар") площею водного дзеркала 148,00 га, розташованого в урочищі роман потік Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за межами населеного пункту;

- встановити розмір орендної плати, виходячи з площі водного дзеркала відповідно до Податкового кодексу України в сумі 23442,30 грн. за рік;

- пропонувати фермерському господарству "Мочар Ір" укласти договір оренди водного об"єкта.

На підставі вказаного розпорядження Іршавської РДА між Орендодавцем Іршавською районною державною адміністрацією та Орендарем фермерським господарством "Мочар Ір" укладено договір оренди водного об"єкта від 20.07.12, який містить погодження з боку Мукачівського міжрайонного управління водного господарства, Державного управління охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, Головного управління Закарпатдержрибоохорони.

Відповідно до предмету договору оренди водного об"єкта від 20.07.12 (п.1) Орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.06.12 №346 надає, а Орендар приймає в користування на умовах оренди водний об"єкт (водосховище загальнодержавного значення "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар") площею водного дзеркала 148,0 га, розташований в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, за межами населеного пункту. Відповідно до п.2 договір укладено строком на 10 років та набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Відповідно до визначених у п.3 умов водний об"єкт передається в оренду для риборозведення, вирощування риби. Орендар повинен забезпечити умови загального водокористування відповідно до ст. 47 Водного кодексу України. Плата за оренду справляється в розмірі 23442,30 грн. за рік згідно з додатком №3.

Актом прийому-передачі водного об"єкта від 20.07.12, підписаним з боку Іршавської РДА та ФГ "Мочар Ір", оформлено передачу передачу Орендодавцем Іршавською РДА та прийняття Орендарем ФГ "Мочар Ір" у користування на умовах оренди водного об"єкту площею водного дзеркала 148,00 га, розташованого в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району.

Позивач ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Іршавської РДА від 25.06.2012р. №346, визнання недійсним договору оренди водного об"єкта від 20.07.12, посилаючись на порушення оспорюваними актами його прав як вторинного вододокористувача спірного водного об"єкта - водосховища "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар".

Як на підстави набуття та підтвердження такого права посилається на рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961р.№761, розпорядження виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів від 12.12.90 №386, виданий ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" Дозвіл на спеціальне водокористування УКР №4636-А/ЗАК від 02.08.2011р., строком дії до 02.08.2014р.

Відповідно до рішення №761 від 07.12.1961р. виконавчого комітету Закарпатської обласної ради трудящих "Про використання водоймищ та земель, відведених під водоймища, на потоках "Форнош", "Бабичка", "Мочила", "Роман-Потік" в басейні "Чорного Мочара" (додано копію, а.с.24) водоймища по горизонту мертвого об"єму води, загальною площею 379 га, в т. ч. по водоймищах: "Форнош" біля с. Лісково Мукачівського району -190 га; "Бабичка" біля с. Залуж Мукачівського району -63 га; "Мочила" біля с. Пістрялово Мукачівського району -58 га; "Роман-Потік" біля с. Горбок Іршавського району - 68 га, передано в експлуатацію рибокомбінату управління промисловості місцевого підпорядкування для риборозведення і вирощування водоплавної птиці.

Розпорядженням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів №386 від 12.12.90 "Про користування водосховищами на меліоративній системі "Чорний Мочар" передбачалось, зокрема, покладення на Мукачівське управління осушувальних систем та протипаводкових споруд управління водним режимом на меліоративній системі "Чорний Мочар"; затвердження для потреб Закарпатського рибокомбінату режиму водосховищ меліоративної системи "Чорний мочар", в т.ч. водосховища "Роман-Потік" (площа дзеркала 153 га).

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" створено внаслідок перейменування ВАТ "Закарпатський рибокомбінат" згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" . Відкрите акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат" створено шляхом перетворення державного підприємства Закарпатського обласного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного державного підприємства у відкрите акціонерне товариство результаті приватизації майна вказаного державного підприємства. Відповідно до положень ч.5 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна" ВАТ "Закарпатський рибокомбінат" є правонаступником приватизованого державного підприємства Закарпатського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства. Зазначені обставини підтверджено доданими позивачем копіями Статуту приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" (дата реєстрації 04.05.2011р.), наказу №3/396 від 07.09.1998р. регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області "Про створення відкритого акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат".

Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, доданими позивачем копіями Довідки АБ №465304 від 01.11.2012 з ЄДРПОУ стосовно юридичної особи ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" (і.к. 00476636), наданої Головним управлінням статистики у Закарпатській області інформації з ЄДРПОУ №04.3-07/4028 від 14.06.13 підтверджено той факт, що державне підприємство "Закарпатське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне державне підприємство" (і.к. 00476636) створено в результаті перейменування на підставі рішення Мукачівської РДА від 18.11.1996р. №667 Закарпатського обласного виробничого рибного комбінату, реєстрацію якого, в свою чергу, здійснено на підставі рішення Мукачівської РДА від 11.11.1964р. №111.

Наведеним спростовуються доводи відповідачів щодо недоведененості статусу ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" як правонаступника "Закарпатського рибокомбінату", якого стосуються рішення №761 від 07.12.1961р, розпорядження №386 від 12.12.1990р.

Спірні правовідносини виникли з приводу реалізації позивачем права водокористування на водний об"єкт - водосховище "Роман Потік" с. Горбок на території Доробратівської сільської ради, яке позивач вважає порушеним у зв"язку з наданням цього об"єкту в оренду іншій особі - ФГ "Мочар Ір".

Відносини у зв"язку з використанням об"єктів водного фонду, зокрема, з надання водного об"єкту в користування, в т.ч. на правах оренди, є предметом регулювання цивільного права. Такі правовідносини регулюються як загальними цивільно-правовими та господарсько-правовими нормами, так і нормами водного законодавства України.

Таким чином, оскільки між сторонами існує спір про право, спірні правовідносини є предметом врегулювання норм цивільного законодавства, то даний спір з огляду на суб"єктний склад сторін підвідомчий господарському суду за правилами ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з аналізу встановлених в ході судового розгляду фактичних обставин справи, з урахуванням положень законодавчих актів в сфері регулювання спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа реалізує конституційне право на судовий захист через звернення до відповідного судового органу відповідно до його встановленої законом юрисдикції.

За правилами ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються відповідні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожна особа здійснює своє право на захист на свій розсуд (ст. 20 ЦК України). Позивач самостійно визначає та обґрунтовує, в чому полягає порушення його права або інтересу та необхідність їх захисту, обираючи при цьому спосіб захисту задля відновлення свого порушеного права. Суд при вчиненні провадження у справі з"ясовує наявність у позивача суб"єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, та у випадку встановлення факту порушення наявного у позивача права ухвалює рішення про його захист відповідно до врегульованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів (ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України).

Спір про право характеризується наявністю розбіжностей між суб2єктами правовідносин з приводу їх прав та обов"язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Як зазначалось вище, позивачем ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" подано даний позов на захист свого права водокористування як вторинного водокористувача спірного об"єкту.

За правилами ст. 33 ГПК Україна кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Виходячи з вищенаведених правових норм, позивач в даному випадку несе тягар доказування наявності у нього відповідного права цивільного (права водокористування) та факту його порушення у зв"язку з прийняттям оспорюваного розпорядження та укладенням оспорюваного договору оренди водного об"єкта.

Правову основу регулювання відносин водокористування складає Водний кодекс України. Отже, обсяг прав позивача стосовно водокористування спірним водним об"єктом має визначатись з урахуванням регламентації права водокористування згідно з Водним кодексом України.

Відповідно до ст.6 Водного кодексу України води (водні об"єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об"єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК, місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об"єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді Міністрів АРК.

У ст.1 Водного кодексу України наведено визначення водокористування як використання вод (водних об"єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об"єктів).

Разом з тим, право водокористування конкретного суб"єкта, як носія відповідного обсягу прав та обов"язків стосовно відповідного водного об"єкта, у теоретико-правовому розумінні - це право суб"єкта користуватися, володіти та у відповідних випадках розпоряджатися наданим йому у визначеному порядку водним об"єктом у межах, визначених законодавством.

За ст. 43 Водного кодексу України визначено зміст основних прав водокористувачів. Передбачено, зокрема, що водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування, використовувати водні об"єкти на умовах оренди. Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Підстави виникнення у особи права водокористування, як суб"єктивного матеріального права, мають відповідати загальним визначеним у ст.11 Цивільного кодексу України підставам виникнення цивільних прав і обов»язків.

За регламентацією норм розділу ІІІ "Водокористування" Водного кодексу України водокористувачі як суб"єкти права водокористування можуть бути первинними та вторинними.

Відповідно до ст. 42 Водного кодексу України вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Законодавством України, в т.ч. нормами Водного кодексу України, не деталізовано порядок набуття права вторинного водокористування. Разом з тим, виходячи із вищенаведеного правового визначення поняття вторинного водокористувача, слід дійти висновку, що таке право виникає на підставі договору між первинним та вторинним водокористувачем.

Документального підтвердження набуття за законодавством України прав вторинного водокористувача стосовно спірного водного об"єкта (водосховища "Роман Потік" у складі меліоративної системи "Чорний Мочар"), а саме: на підставі умов, визначених із первинним водокористувачем Мукачівським міжрайонним управлінням водного господарства, позивачем не надано.

Позивачем не надано також доказів набуття ним права користування спірним водним об"єктом на умовах договору оренди, як це передбачено ст. 51 Водного кодексу України.

Позивач у підтвердження права водокористування на спірний водний об"єкт посилається на наявність у нього дозволу на спецводокористування. До позовної заяви долучено копію дозволу на спеціальне водокористування УКР №4636 -А/ЗАК від 02.08.2011р. (термін дії до 02.08.2014р.), виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. За змістом вказаного дозволу на спецводокористування його умови стосуються перелічених об"єктів водокористування, до яких включено ТРК "Горбок" (Іршавський район). З наявних в справі документів, зокрема, копії листа №02-12/111 від 12.06.13 державного підприємства "Укрриба" (а.с. 125), копії паспорта ставкового рибного господарства 1987р. (а.с.171-176) вбачаться, що назву "Горбок" має риборозплідник, для якого водосховище "Роман Потік" є водопостачальним ставом. Таким чином, вказаний у дозволі на спецводокористування об"єкт водокористування ТРК "Горбок" фактично є риборозплідником, який розміщений у спірному водосховищі "Роман Потік", а отже вказаний дозвіл посвідчує право позивача на здійснення спеціального водокористування, в т.ч. стосовно спірного водоймища "Роман Потік".

Відповідно до регламентації норм ст. ст. 46, 48, 49, 50 Водного кодексу України спеціальне водокористування є одним із видів водокористування залежно від режиму користування водним об"єктом.

За законодавчим визначенням (ст.48 Водного кодексу України) спеціальне водокористування - це забір води з водних об"єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об"єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Відповідно до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається уповноваженими органами.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321.

Виходячи аналізу положень ст. ст. 48, 49, 50 Водного кодексу України, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002р. №321" Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування" у їх системному зв'язку з нормами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", постанови КМУ від 21.05.2009р. №526 "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", наявні підстави для висновку про те, що дозвіл на спеціальне водокористування за своєю правовою природою - це офіційний, виданий уповноваженим державним органом, документ дозвільного характеру, який засвідчує право відповідного суб"єкта протягом визначеного у ньому строку здійснювати спеціальне водокористування в межах встановлених лімітів забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин.

Дозвіл на спецводокористування як документ дозвільного характеру не підпадає під ознаки визначених у ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав і обов"язків, а отже не породжує правових наслідків у вигляді виникнення права водокористування, як права цивільного.

Разом з тим, наявність такого дозволу є обов"язковою умовою реалізації особою набутого в установленому порядку права користування водним об"єктом для відповідних потреб. Припинення права спеціального водокористування фактично унеможливлює подальше користування водним об"єктом, якщо таке пов"язано із обов"язковою наявністю відповідного дозволу на спецводокористування.

Порядок та підстави припинення права спеціального водокористування врегульовано ст. ст. 55, 56 Водного кодексу України. Зокрема, відповідно до ст. 56 передбачено, що припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Із фактичних обставин і матеріалів справи вбачається, що право спеціального водокористування позивача, яке посвідчено дозволом УКР №4636-А/ЗАК від 02.08.11, в установленому порядку не припинено, а умови такого дозволу не змінювались.

Слід також зазначити, що нормами чинного законодавством України не передбачено настання правових наслідків у вигляді припинення права спеціального водокористування у випадках надання відповідного водного об"єкту у користування іншій особі на умовах оренди.

Натомість, відповідно до ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі, яким водний об"єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, не існує встановленої законодавчої заборони на здійснення спеціального водокористування при наданні водного об"єкту в оренду іншій особі.

Окрім того, відповідно до умов дозволу на спеціальне водокористування УКР №4636 -А/ЗАК від 02.08.2011р. передбачено здійснення позивачем в межах встановлених лімітів забору води із водоймища "Роман Потік" та скидання стічних вод для риборозплідника "Горбок".

Відсутність доведених позивачем обставин набуття ним в установленому порядку за законодавством України права водокористування стосовно спірного водного об"єкту та факту його порушення у зв"язку з прийняттям оспорюваного розпорядження Іршавської РДА від 25.06.12 №346 та укладенням договору оренди водного об"єкту від 20.07.12 виключає наявність правових підстав для задоволення позову.

Слід також звернути увагу, що позивач не є стороною оспорюваного договору оренди водного об"єкту, а отже настання передбачених ст. 216 ЦК України правових наслідків недійсності договору не може призвести до відновлення його відповідного становища, яке існувало до укладення такого договору. У зв"язку з цим, при зверненні з позовом про визнання недійсним спірного договору позивачем обов"язково має бути доведено факт порушення у зв"язку з укладенням такого договору його суб"єктивного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу, відновлення якого можливе саме за рахунок припинення чинності договору шляхом визнання його недійсним.

Що стосується доводів позивача про набуття ним на підставі рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961р. №761 прав вторинного водокористувача на водний об"єкт - водоймище "Роман Потік" в басейні "Чорний Мочар", а також підтвердження такого права згідно з розпорядженням від 12.12.90 №386 виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів, то такі доводи не можуть братися до уваги судом з огляду на наступне.

Зазначене рішення виконкому Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961р. прийнято в період існування Радянського Союзу та до прийняття Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік (затв. Законом СРСР від 10.12.1970р., відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12.08.1971р. введені в дію з 01.09.1971р.) та Земельного кодексу Української РСР (затверджено та введено в дію з 01.11.1972р. Законом УРСР від 09.06.1972р.), які в системі законодавства СРСР та УРСР фактично були першими універсальними законодавчими актами в галузі регулювання водних відносин та якими запроваджено правове закріплення інституту водокористування.

Слід зазначити, що відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12.08.1971р. "Про порядок введення в дію Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік" було врегульовано порядок та підстави припинення права спеціального водокористування, яке виникло до введення в дію Основ (п.п. 4, 5). Зокрема, встановлено, що висновки про умови скидання у водойми стічних вод зберігають свою чинність до спливу встановленого ними строку, а право на безстрокове водокористування, яке виникло до 01.09.1971р., зберігає силу до отримання відповідного дозволу на спеціальне водокористування в порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, якщо не виникнуть передбачені ст.18 Основ підстави припинення права водокористування.

З наведеного слідує, що отримане позивачем на підставі рішення від 07.12.1961р. №761 право на експлуатацію водоймищ басейну "Чорний Мочар", в т.ч. водоймища "Роман Потік" в с. Горбок Іршавського району не мало характеру безстрокового. Таке право фактично зберігало чинність до оформлення за законодавством СРСР дозволу на спеціальне водокористування на вказані водоймища, в т.ч. спірне по даній справі.

За регламентацією чинних в період існування СРСР Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік (ст. ст. 14, 15), Водного кодексу УРСР (ст. ст. 29, 36), постанови Ради Міністрів СРСР від 10.06.1977р. №500 "Про порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", постанови Ради Міністрів УРСР від 04.10.1977р. №507 "Про порядок погодження і видачі дозволів на спеціальне водокористування виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих" реалізація права спеціального водокористування здійснювалась на підставі виданих в установленому порядку дозволів на спецводокористування.

З введенням в дію Водного кодексу України згідно з постановою Верховної Ради України від 06.06.1995р. №214/95-ВР визнано таким, що втратив чинність Водний кодекс Української РСР, та не передбачено збереження чинності прав водокористувачів, отриманих за раніше діючим законодавством, в т.ч. на підставі виданих раніше дозволів.

Таким чином, наявність права водокористування стосовно спірного водного об"єкту має бути доведено позивачем відповідними правовстановлюючими документами, які підтверджували б набуття ним такого права у відповідності до чинного законодавства України. Однак, такі відповідні докази позивач не надав.

Посилання позивача, як на підстави недійсності оспорюваних актів, на відсутність у них вирішення питання щодо відшкодування позивачу збитків, заподіяних припиненням його права водокористування, також визнано судом безпідставними.

Так, відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням або зміною умов спеціального водокористування, врегульовано ст. 57 ВК України. Таке відшкодування здійснюється в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996р. №966.

Як констатовано судом вище, наявність факту припинення або обмеження посвідченого Дозволом УКР №4636-А/ЗАК від 02.08.11 права спеціального водокористування стосовно спірного водного об"єкту не підтверджено, а отже підстави для вирішення питання відшкодування збитків відповідно до вищевказаних правових норм відсутні.

Окрім того, відшкодування збитків за загальним правилом є самостійним способом захисту цивільного права (ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" підставою для скасування актів місцевих адміністрацій є їх суперечність Конституції України, Законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу та оцінки встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи в їх сукупності, суд констатує висновок про відсутність доведених в установленому порядку підстав для визнання недійсними розпорядження голови Іршавської РДА від 25.06.2012р. №346 та укладеного на його підставі договору оренди водного об"єкта від 20.07.2012р.

Договір оренди водного об"єкта укладено з визначенням мети - для риборозведення, вирощування риби, був погоджений з боку Мукачівського міжрайонного управління водного господарства (первинний водокористувач) та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, що узгоджується із приписами ст. 51 ВК України у чинній на той час редакції.

За таких обставин позовні вимоги слід визнати безпідставними та необгрунтованими.

В задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 04.07.13

Суддя Івашкович І.В.