Court ruling № 32112483, 21.06.2013, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 1003/19155/12 Головуючий у І інстанції Голуб А.В.Провадження № 22-ц/780/2825/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 47 21.06.2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Савченка С.І.,

суддів: Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 по заочному рішенню Шевченківського районного суду м.Києва від 07 жовтня 2010 року з твердої грошової суми в розмірі 6000грн. щомісячно до твердої грошової суми 1000грн. щомісячно, починаючи з жовтня 2011 року та відізвати раніше виданий виконавчий лист по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 07 жовтня 2010 року.

Вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до заочного рішення Шевченківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2010 року він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 2004 року народження та сина ОСОБА_5 1998 року народження в твердій грошовій сумі в розмірі 6000грн. щомісячно, починаючи з 06 травня 2010 року.

Позивач зазначав, що у зв'язку із зміною матеріального становища він не може сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в такому розмірі, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2013 року позов задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 по заочному рішенню Шевченківського районного суду м.Києва від 07 жовтня 2010 року з твердої грошової суми в розмірі 6000грн. щомісячно до твердої грошової суми 1000грн. щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішенням суду і до повноліття сина ОСОБА_5.

Відізвано раніше виданий виконавчий лист по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 07 жовтня 2010 року про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 по заочному рішенню Шевченківського районного суду м.Києва від 07 жовтня 2010 року в твердій грошовій сумі в розмірі 6000грн. щомісячно.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити ухвалу, якою закрити провадження по справі та витребувати від відповідача кошти на санаторно-курортне лікування сина ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Вимоги обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне задовольнити її частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем в судовому засіданні надано докази погіршення його матеріального становища, а тому є підстави для зменшення розміру аліментів.

Проте, погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до заочного рішення Шевченківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2010 року він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 2004 року народження та сина ОСОБА_5 1998 року народження в твердій грошовій сумі в розмірі 6000грн. щомісячно, починаючи з 06 травня 2010 року (а.с.55-57).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки від 21 листопада 2012 року виданої МНДЦ «Квазар» відповідач, починаючи з 01 серпня 2010 року обіймає посаду виконавчого директора і його середня зарплата становить 1200грн., а відповідно до довідки від 14 січня 2013 року середня зарплата відповідача за останні три місяці складає 1280грн.(а.с.73).

В матеріалах справи міститься договір оренди житла від 07 червня 2012 року за яким ОСОБА_2 здала в тимчасове оплатне користування квартиру, яка розміщена в АДРЕСА_1 строком з 15.06.2012 року по 14.06.2014 року за 7000 доларів США, щомісячно, у гривневому еквіваленті. Квартира належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності, що не позбавляє позивача по справі отримувати частку від доходу з оренди квартири (а.с.17-24).

Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо його доходів від підприємницької діяльності, а надані не спростовують висновків Шевченківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2010 року про можливість сплачувати аліменти саме в розмірі 6000 гривень та погіршення матеріального становища.

Відповідно до ст.192ч.1СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров»я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначених підстав позивачем по справі не доведено та належних доказів не надано.

Відповідно до ч.1ст.60ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.309ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: