Decision № 32100686, 17.06.2013, Husiatyn District Court of Ternopil Oblast

Справа № 1904/508/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2013 р.

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі Рудніцькій О.П.

за участю представника

позивача, відповідача ОСОБА_1

відповідача, позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі- ПАТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із вищезазначеним позовом і просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитно-заставним договором № ТЕRОSE00000942 від 22 січня 2007 року в сумі 83641,72 гривень, посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту не виконує, а тому просить суд задовольнити його позовні вимоги.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до банку про визнання кредитного договору № ТЕRОSE00000942 від 22 січня 2007 року недійсним та таким, що не відбувся. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що після підписання кредитного договору від 22.01.2007 року йому в банку усно було відмовлено в отриманні кредиту у звязку з недійсністю паспорта, оскільки в його паспорті не було вклеїно відповідної фотографії, а на час підписання договору йому виповнилося 45 років. Коштів по вказаному кредитному договору не отримував.

В судовому засіданні представник позивача, який є і представником відповідача за зустрічним позовом, свої позовні вимоги підтримав, та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити й відмовити відповідачу у задоволенні його зустрічного позову, якого він не визнає.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував, та уточнивши позовні вимоги просив визнати кредитний договір недійсним так як кредит він не отримував, посилаючись на обставини , викладені у зустрічному позові, просив зустрічний позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який є і представником відповідача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісний позов слід задовольнити, а зустрічний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2007 року ОСОБА_2 підписав з закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі-Банк) кредитно- заставний договір № ТЕRОSE00000942 (надалі-Договір) згідно умов якого Банк взяв на себе зобовязання щодо надання боржнику кредиту у сумі 13 500 гривень на ремонт, а позичальник - повернути кредит до 21 січня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 2% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту і сплатою щомісячної комісії в розмірі 15% від суми наданого кредиту та підпунктом 1.1 якого передбачена видача ОСОБА_2 кредиту в сумі 13500 гривень одноразово в повному обсязі шляхом відкриття кредитного рахунку.

Згідно п.1.1 сторони погодили погашення заборгованості за договором відповідачем ОСОБА_2 рівними сумами по 750 гривень щомісячно з 20 до 25 числа кожного місяця.

Для забезпечення виконання зобовязання за даним кредитно-заставним договором відповідач в силу п.2 даного Договору надав в заставу належне йому на праві власності майно на повну вартість 20700 гривень, а саме: 3 шт. ВРХ(корови), 5 шт. свиней, 10 тонн зерна пшениці, 20 мішків цукру ,1 телевізор марки «Соні», 1 холодильник марки «Снайг», 1 відеомагнітофон марки «Соні», 2 спальні гарнітури, меблі 2 шт.- стінка та мякий куток.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог статті 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Позивач за первісним позовом свої зобовязання за договором виконав, кошти позичальнику надав, що підтверджується копією заяви про видачу готівки від 22 січня 2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст..610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання(неналежне виконання).

Згідно п.5.1 Договору позичальник за порушення будь-яких зобовязань, передбачених п.п.3.2.2, 3.2.3 даного Договору зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

На виконання зазначеного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 20.04.2007 року по 30-.01.2012 року в сумі 40875,82 гривень, з якої списано 6521,18 гривень.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 з 26.12.2007 року в порушення норм закону та умов договору повністю перестав своєчасно та в повному обсязі виконувати кредитні зобовязання у звязку з чим, станом на 30.01.2012 року утворилася заборгованість по кредиту в сумі 83641,72 гривень, з яких:

-заборгованість за кредитом в сумі 10253,93 гривень;

-заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 33160,65 гривень;

- заборгованість по комісії 5872,50 гривень;

- пеня за несвоєчасне виконання зобовязання за договором в сумі 34354,64 гривень.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, а ч.2 даної статті ЦК України вказує, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( простроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пеня згідно ч.1 ст.624 ЦК України підлягає стягненню у повному розмірі, і відповідно до ч.3 ст.549 цього Кодексу є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

Проте у добровільному порядку зазначена сума заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за кредитно-заставним договором останнім не сплачена.

В силу вимог ст.627 ЦК України відповідно до ст..6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 добровільно вибрав сторону по укладеному ним правочину та добровільно за своїм волевиявленням уклав оспорюваний ним же правочин. Тобто, відповідно до ст..203 ЦК України під час підписання правочину 22 січня 2007 року відповідач-позивач ОСОБА_2 виявив власне волевиявлення та вільну внутрішню волю про що свідчить його підпис у договорі від 22.01.2007 року.

Відповідно до ст.1054,ст.1046 ЦК України договір кредиту є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 отримання грошей від банку заперечує, а також заперечує підписання заяви про видачу готівки від 22 січня 2007 року.

Разом з тим, відповідно до висновку № 5752/12-22 судово-почеркознавчої експертизи від 27.03.2013 року підпис від імені ОСОБА_2 на заяві про видачу готівки в сумі 13500 гривень № НОМЕР_1 від 22 січня 2007 року, який міститься праворуч від надрукованого слова «Отримувач», виконано особисто ОСОБА_2.

Зазначеним доведено, що відповідач-позивач ОСОБА_2 заяву про отримання готівки в банку підписав і відповідно отримував кошти в Банку. Таким чином, кредитно-заставний договір № ТЕRОSE00000942 від 22 січня 2007 року є укладеним, а тому він породжує правові наслідки для осіб, які його підписали.

Як розяснено в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст..203 ЦК України, саме на момент виконання правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Тому відсутні підстави для визнання кредитно-заставного договору недійсним.

В даному випадку мають місце порушення з вини відповідача за первинним позовом прав позивача за первинним позовом, які підлягають захисту шляхом стягнення в його користь заборгованості в сумі 83641,72 гривень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача - позивача ОСОБА_2 на те, що він не ознайомився з умовами кредитного договору при його підписанні, оскільки він підписав даний договір і підтвердив в судовому засіданні факт підписання ним спірного кредитно-заставного договору.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Тому суд вважає, що підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» не має.

Первісний позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 слід задовольнити та стягнути з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 83641,72 гривень заборгованості за кредитним договором ТЕRОSE00000942 від 22 січня 2007 року, а також судовий збір в розмірі 836,42 гривень.

На підставі викладеного ст.ст. 215, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 1048-1052, 1054, 1055, 1056-1, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст.ст. 10,11, 60,88,123,209,212,213,215,222,223,294 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» р/р 29092829003111, МФО 305299, код 14360570 заборгованість за кредитним договором № TEROSE00000942 від 22 січня 2007 року в розмірі 83641 (вісімдесят три тисячі шістсот сорок одну) гривню 72 копійки, з яких: 10253,93 гривень- заборгованість за кредитом; 33160, 65 гривень- заборгованість по відсотках за користування кредитом; 5872,50 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом та 34354,64 гривень пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» , р/р 64993919400001, МФО 305299, код 14360570 судовий збір в розмірі 836(вісімсот тридцять шість) гривень 42 копійки .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя- підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду Т.М.Цвинтарна