Decision № 31996598, 21.06.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.13р. Справа № 17/5005/8650/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про скасування оперативно-господарської санкції

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кузяков О.В., довір. від 11.09.12р.;

від відповідача: Павлова М.В., довір. № 759/10/10 від 27.12.12р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" (далі - відповідач), у якому просить скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану рішенням комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, оформлену протоколом № 8-45 від 22.08.12р. про нарахування грошових коштів за недообліковану активну електричну енергію у сумі 44 046,55 грн. та реактивну електричну енергію у сумі 1 825,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями позивача на неправомірне застосування до ТОВ «Кристал» оперативно-господарської санкції, зокрема, з огляду на те, що відповідач не надав позивачу для ознайомлення та підписання акт про порушення № 001495 від 13.06.12р., а акт про пломбування № 72/6-23/7 від 28.08.09р. та акт технічної перевірки № 001950 від 28.08.09р. позивачем взагалі не підписувались. Крім того, засідання комісії енергопостачальника про застосування санкцій проводилось без участі представників позивача. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для скасування в судовому порядку оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем до ТОВ «Кристал». Також позивачем було заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи метою якої є встановлення відповідності підпису, який міститься на акті про пломбування та акті технічної перевірки спірного електролічильника, підпису директора Рисіна В.О.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві зазначає, що акт № 001495 від 13.06.12р. та повідомлення про запрошення на комісію відповідачем було направлено поштою на юридичну та фактичну адреси позивача. Твердження позивача щодо того, що позивач не підписував акт про пломбування та акт про передачу на збереження приладів, відповідач спростовує з огляду на положення п.3.3 ПКЕЕ та п.4.2 Договору. Також, відповідач зазначає, що факт підписання позивачем акта пломбування та акта перевірки свідчить про прийняття та збереження останнім приладу обліку, пломб на ньому з попередженням про відповідальність позивача у разі їх порушення.

Ухвалою господарського суду від 22.11.12р. провадження у справі було зупинено, а справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової трасологічної експертизи.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а ст. 26 Закону передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕ згідно із законодавством України.

08.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 9631/20-540 (далі - Договір).

Предметом Договору є умови та порядок постачання електричної енергії відповідачем і проведення перевірок її належного споживання, та оплата спожитої електричної енергії позивачем, а у всіх питаннях неврегульованих даною угодою, сторони по справі керуються положеннями чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими НКРЕ.

13.06.2012 року при проведені працівниками відповідача планової перевірки дотримання ПКЕЕ в присутності представника споживача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 47Д - кафе «Кристал», було виявлено порушення приписів п.п. 3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ, а саме: порушення пломб енергопостачальної організації встановлених на шафі обліку № 50404483, на клемній кришці енергопостачальника № 50404485, пломба вхідного контролю № 50282194, порушення здійснено шляхом свердлення задньої сторони корпуса пломб у кількості чотирьох отворів та виявлені сліди клею. При контрольному огляді приладу обліку виявити дані порушення не можливо, оскільки не було можливості розгорнути пломби для огляду задньої сторони пломбі № 50404483. Пломби Держспоживстандарту встановлені на лівому гвинті кожуха лічильника свинцева III квартал 2009р. та мастична встановлена на правому гвинті кожуха лічильника не відповідають відтиску пломб Держспоживстандарту. Споживачу продемонстровані вказані порушення. Зазначені порушення зафіксовано в акті № Д 001495.

На підставі названого вище акту про порушення, комісією відповідача прийнято рішення, яке оформлено протоколом №8-45 від 22.08.12р., та з врахуванням положень п. 2.5 та формули 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), відповідачем був проведений розрахунок вартості не облікованої електроенергії за період з 17.05.12р. по 13.06.12р., що становить суму 44 046,55 грн. за активну електричну енергію та 1 825,49 грн. за реактивну електричну енергію.

Скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії про стягнення недорахованої активної електричної енергії у сумі 44 046,55 грн. та недорахованої реактивної електричної енергії у сумі 1 825,49 грн., викладене в протоколі №8-45 від 22.08.2012р. і є предметом спору у даній справі.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст.16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч. 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про стягнення недорахованої активної електричної енергії у сумі 44 046,55 грн. та недорахованої реактивної електричної енергії у сумі 1 825,49 грн. є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.

Згідно з частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Пункт 6.40 ПКЕЕ, встановлює підстави для визначення розміру не облікованої електричної енергії у випадку виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, які розраховуються відповідно до Методики. В разі відмови споживача від підпису в акті, в ньому робиться відмітка про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Оскільки спірний акт підписаний трьома представниками відповідача з відміткою про те, що представник позивача від підпису відмовився, тому суд вважає його належним доказом.

До матеріалів справи відповідачем долучено копії листів від 14.06.2012 №206/672КТМ, від 08.08.2012 №526/6160 КТМ та №525/6060 КТМ (а.с. 58-60, т.І) та витяг з реєстру відповідача на відправку листів від 14.06.11р.(а.с.81-82), що підтверджує направлення на юридичну та фактичну адреси позивача акту про порушення та запрошення на засідання комісії з розгляду зазначеного акту, тому твердження позивача з приводу неотримання акту про порушення та відсутність інформації щодо дати засідання комісії з розгляду акту, судом відхиляються.

Клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи (а.с.114-115, т.І) задоволенню не підлягає, а також посилання на обставини того, що особа, яка підписала акт №72/6-23/7 від 28.08.09 р. про опломбування засобів обліку та акт технічної перевірки №001950 від 28.08.09 р. (а.с.61-62, т.І) є невідомою особою, отже її підпис не створює для сторін ніяких правових наслідків, судом відхиляються з огляду на те, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього ж Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів. Частиною 4 ст. 319 ЦК України зазначено, що власність зобов'язує, а в силу ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. В зв'язку з чим, позивач, як власник приміщення, відповідає за нього, в тому числі, у період перебування в ньому невідомої особи яка допустила до спірного засобу обліку представників енергопостачальної організації та від імені власника підписала акт про пломбування та акт технічної перевірки цього засобу обліку.

Відповідно до п.3.3 ПКЕЕ та п.4.2.4 Договору відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організації, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Разом з тим, суд зазначає, що при складанні спірного акту та під час проведення відповідачем експертизи лічильника не було достеменно встановлено чи мало місце пошкодження чи не відповідність пломб, якими було опломбовано засіб обліку електроенергії. За таких обставин, ухвалою від 11.04.13р. провадження у справі зупинялось для направлення справи до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення судової трасологічної експертизи у даній справі.

З висновку судової трасологічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №4149/12 від 23.05.13р. вбачається, що судовим експертом встановлено наявність слідів механічної дії, які свідчать про розкриття та повторне навішування пломб енергопостачальної організації № 50404483, № 50404485, № 50282194, відбиток тавра на пломбі з символами « 09/Л/ПЧ/ІІІ» з лічильника типу «Дельта 8010-02» (а.с.61. т.І) відповідає відтиску тавра наданого зразка з символами « 09/Л/ПЧ/І».

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та заслухавши пояснення сторін з урахуванням результатів судової трасологічної експертизи, суд вважає вимоги позивача такими, що спростовані наданими відповідачем доказами та результатами проведеної експертизи у даній справі, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати по справі, в тому числі витрати за проведення судової експертизи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 43, 45, 49, 66-67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (49000, м. Дніпропетровськ вул. Миронова 18; ЄДРПОУ 32388081) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22; ЄДРПОУ 23359034) суму 4 707,84 грн. (чотири тисячі сімсот сім грн. 84 коп.) витрат за проведення судової експертизи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 18.06.2013р.