Decision № 3197044, 01.06.2007, Horodenka District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №2-438

2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2007 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря Косменко Т.М.

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, до досягнення дитиною повноліття. В позовній заяві зазначила, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 05.07.2005 p., з липня 2006 р. сторони спільно не проживають, відповідач добровільно не надає коштів на утримання дитини, хоча працює, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що відповідач не цікавиться життям дитини, останній раз провідував дитину два місяці назад.

Відповідач позовні вимоги визнав, не заперечує щодо сплати аліментів. Суду пояснив, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, але з 3-го кварталу 2006 р. доходу в нього не було. Одночасно пояснив, що він не сплачує аліментів на інших дітей та на утримання непрацездатних батьків.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ст. 174 цього ж кодексу, за наявності для того законних підстав.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно представленої копії свідоцтва про одруження встановлено, що шлюб між ОСОБА_2та  ОСОБА_1зареєстрований

05.07.2005р. Від шлюбу сторони мають дочку - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що стверджено копією її свідоцтва про народження.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, статтею 183 СК України передбачене визначення розміру аліментів у частці від заробітку. На час розгляду справи сторони спільно не проживають. Факт проживання дитини разом з позивачкою сторони ствердили в судовому засіданні. Судом встановлено, що відповідач добровільно не надає коштів на утримання дитини.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі ст.ст. 180, 182,183 Сімейного кодексу України та керуючись ст. ст. 130, 174, 209, 214-215, 367 ЦПК України суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, 1975 року народження, жителя с Чернятин

Городенківського району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 08.05.2007 р. і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2до місцевого бюджету держмито в розмірі 51 грн. та до державного бюджету, 22050000, розрахунковий рахунок № 31216259700121 в банку ГУДК в Івано-Франківській обл., код ЗКПО 20568978, МФО 836014 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 7,5 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.