Court ruling № 31590712, 24.05.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/3033/2011

УХВАЛА

24 травня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатової О.С.

За участю сторін:

Позивача: ОСОБА_1

Представника заявника та третіх осіб: Пурдіка В.В.

Представника ДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву військової частини А0800 про зміну способу виконання рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24.10.2011 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено постанову у справі № 2а/1570/3033/2011, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А0800, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України та Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, про визнання незаконним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії був задоволений у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано наказ командира військової частини А0800 № 134 від 12.03.2010 року в частині встановлення заступнику начальника інженерно-авіаційної служби військової частини А0800 ОСОБА_1 посадового окладу у розмірі 1 154,00 грн.

Зобов'язано військову частину А0800 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року, починаючи з 1 березня 2010 року.

09.12.2010 року ОСОБА_1 наказом командира військової частини А0800 від 09.10.2010 року був звільнений з військової служби.

07.05.2013 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від військової частини А0800 надійшла письмова заява з клопотанням про зміну способу виконання судового рішення по справі № 2а/1570/3033/2011. В заяві заявник (з урахуванням уточненої заяви від 21.05.2013 року) просив змінити порядок та спосіб виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року щодо зобов'язання військової частини А0800 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року, а саме: стягнути з військової частини А0800 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року у сумі 10 987, 24 грн. Заява представником військової частини А0800 обґрунтована тим, що військова частина не має змоги самостійно у добровільному порядку виконати рішення суду в частині виплати коштів ОСОБА_1. Військовою частиною А0800 неодноразово надсилались заявки на фінансування та доповіді до фінансово-економічного управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо проведення виплати різниці посадових окладів за рішенням суду у добровільному порядку. Проте фінансово-економічним управлінням Командування Повітряних Сил Збройних сил України було направлено телеграму від 06.11.2012 року №350/147/2/636т про недопущення випадків видачі грошових коштів по рішенням судових органів у добровільному порядку через касу військової частини та лист від 27.10.2012 року № 350/147/1/3539, в якому зазначено, що здійснення видатків на виконання рішень судових органів не передбачено і цільові кошти для їх виконання в добровільному порядку фінансуватися не будуть.

При цьому суму стягнення саме у розмірі 10 987, 24 грн., представник заявника - військової частини А0800 - обґрунтовував обов'язком відповідача у справі, як податкового агента та страхувальника, утримати єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України у розмірі 346,68 грн. та прибутковий податок з громадян у розмірі 2000,10 грн. при виплаті ОСОБА_1 13 334,03 грн., як різниці між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року (за період з 01.03.2010 року до 09.12.2010 року).

Представник заявника та третіх осіб у судовому засіданні 24.05.2013 року підтримав уточнену заяву про зміну способу виконання судового рішення по справі №2а/1570/3033/2011 та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 у судовому засіданні проти зміни способу виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року не заперечував, однак зазначив, що стягненню підлягає сума 13 334,03 грн., оскільки саме вона складає різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року, яку за рішенням Одеського окружного адміністративного суду військова частина повинна була виплатити йому згідно наданого відповідачем розрахунку. Посилання представника відповідача на обов'язок військової частини, як податкового агента утримати з нього податок з доходів фізичних осіб, як з особи, яка станом на час розгляду справи вже звільнена з військової служби, він вважає необґрунтованим, оскільки зазначена різниця в грошовому забезпеченні повинна бути йому виплачена за час проходження ним служби в Збройних Силах України, а тому відповідно до вимог ст. 168 Податковому кодексу України сума податків з неї повинна бути йому компенсована.

Представники органів Державної виконавчої служби до судового засідання не з'явилися, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Судом встановлено, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року військовою частиною А0800 було розраховано суму різниці у грошовому забезпеченні ОСОБА_1 за період з 01.03.2010 року по 09.12.2010 року, між фактично виплаченим йому грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року, розмір якої склав 13 334,03 грн. (а.с. 164-166).

Разом з тим, згідно листа фінансово-економічного управління Командування Повітряних Сил Збройних сил України від 27.10.2012 року № 350/147/1/3539 направленого командиру військової частини А0800, здійснення видатків на виконання рішень судових органів кошторисом Повітряних Сил Збройних сил України не передбачено, а тому цільові кошти для їх виконання в добровільному порядку фінансуватися не будуть (а.с. 145-146).

Крім того, телеграмою фінансово-економічного управління Командування Повітряних Сил Збройних сил України від 06.11.2012 року №350/147/2/636т військову частину А0800 було повідомлено про недопущення випадків видачі грошових коштів по рішенням судових органів в добровільному порядку через касу військової частини (а.с. 144).

Таким чином військова частина А0800 з урахуванням зазначених обставин не виконує постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року щодо зобов'язання її, як відповідача у справі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року, починаючи з 1 березня 2010 року, розмір якої станом на час звільнення позивача з військової служби склав 13 334,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне змінити спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року у справі № 2а/1570/3033/2011, а саме: стягнути з військової частини А0800 на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року, за період з 1 березня 2010 року до 9 грудня 2010 року.

При цьому, з огляду на те, що згідно наданої заявником до суду довідки розрахунку доплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2010 року по 09.12.2010 року, сума різниці між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року складає саме 13 334,04 грн., суд виходячи за межі заяви військової частини А0800 про зміну способу виконання рішення, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 та забезпечення виконання у повному обсязі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року у справі № 2а/1570/3033/2011, вважає, що стягненню підлягає сума у розмірі 13 334,04 грн.

З приводу позиції сторін щодо утримання із зазначеної суми сум єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Платниками податку з доходів фізичних осіб, відповідно до вимог Податкового кодексу України є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України встановлено, що обов'язок податкового агента щодо утримання податку з доходів фізичних осіб виникає при нарахуванні, виплаті та видачі сум оподатковуваного доходу на користь платника податку.

Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (Пункт 168.5 статті 168 ПК України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначення страхувальників, платників єдиного внеску та порядку його сплати визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

Питання правомірності відрахування із суми у розмірі 13 334,04 грн., що підлягає виплаті позивачу на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року, сум податку з доходів фізичних осіб та сум єдиного внеску, не можуть бути вирішені судом при вирішенні заява відповідача про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 2а/1570/3033/2011, оскільки вони можуть виникнути лише при нарахуванні та виплаті позивачу суми різниці у грошовому забезпеченні, зазначеної у судовому рішенні, чого військовою частиною на час розгляду її заяви в судовому засіданні зроблено не було.

Керуючись ст.ст. 7-14, 122, 133, 157, 160, 165, 186, 254, 263 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву військової частини А0800 про зміну способу виконання рішення у справі №2а/1570/3033/2011- задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року у справі №2а/1570/3033/2011.

Стягнути з військової частини А0800 (код ЄДРПОУ 24981474) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини А0800 № 668 від 03.12.2009 року в сумі 13 334,03 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять чотири гривні три копійки).

Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 29 травня 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.