Decision № 3141945, 25.12.2008, Commercial Court of Chernihiv Oblast

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

18 грудня 2008 року Справа № 19/66

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС", пр-т. Миру, 310а, м. Чернігів, 14000.

Відповідач: Менська районна спілка споживчих товариств,

вул. Жовтнева 24а, м. Мена, Чернігівська область, 15600.

Про: стягнення заборгованості у розмірі 2963,06 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: Рябінін Д.Д., довіреність № 641/3 від 30.09.2008 року,

відповідача: Горова В.М. довіреність № 245 від 17.12.2008 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС” (надалі - ТОВ „ВАТЕС”) подано позов про стягнення з Менської районної спілки споживчих товариств 2455,61 грн. основного боргу за товар, поставлений на підставі договору поставки №16/2 від 02.01.2007 року, а також 331,97 грн. пені за неналежне виконання зобов’язання.

Представник відповідача надав відзив на позов в якому проти позовних вимог не заперечує, та надає пояснення, що причиною несплати боргу стали тимчасові фінансові труднощі, що виникли на підприємстві.

18.12.20008 року в судовому засіданні представник позивача на підставі ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 331,99 грн. та 500 грн. основного боргу. У поданій заяві позивач просить стягнути на користь позивача 1955,60 грн. боргу та судові витрати.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача, суд приймає зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб.

Рішення приймається з урахуванням зменшення позовних вимог, на підставі ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

2 січня 2007 року між ТОВ „ВАТЕС” (Постачальник) та Менською районною спілкою споживчих товариств (Покупець) укладено договір поставки № 16/2 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця Товар (тютюнові вироби), а останній зобов’язався прийняти та оплатити його відповідно до умов зазначеного Договору.

Згідно п. 2.1. Договору, найменування, кількість та ціна товару зазначаються в накладних які є невід’ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунок за поставлений Товар не пізніше 7 (календарних) днів із дати одержання кожної партії товару шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника або готівкою до каси останнього.

Згідно з п. 2. та п. 3. Договору прийом –передача Товару може здійснюватися двома способами, шляхом його самовивозу Покупцем із зазначеного пункту або шляхом його доставки Постачальником у зазначене Покупцем місце, що встановлюється у кожному випадку окремо на кожну партію товару та оформлюється шляхом підписання накладних.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в жовтні та листопаді 2008 року позивач передав по видаткових накладних № РН-0016634, №РН-0017557 та №РН-0018956, а відповідач прийняв Товар на суму 3021,48 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, і його заборгованість перед позивачем складає 1955,61 грн.

Зазначена заборгованість, також, підтверджується доданим до матеріалів справи актом звірки розрахунків від 2 червня 2008 року, підписаним та завіреним печаткою відповідача (а. с. 19).

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи наведені положення Договору та закону суд дійшов висновку що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, щодо відсутності у нього коштів на погашення боргу, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається випадком, у разі якого особа яка порушила зобов’язання звільняється від відповідальності за порушення такого зобов’язання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 102,0 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Менської районної спілки споживчих товариств, вул. Жовтнева 24а, м. Мена, Чернігівська область, 15600, (р/р № 26006114296800 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 01776613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС”, пр-т. Миру,310-А, м. Чернігів, 14000, (р/р №260003116 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 353348, код ЄДРПОУ 14234440) 1955,61 грн. боргу, 102,0 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано: 23.12.2008 року

Суддя Л.Р. Кочергіна

25.12.08