Decision № 31344360, 22.05.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.13р. Справа № 904/2007/13-г

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 350 580,68 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 157323 від 27.03.13р.

від відповідача: Чернишов О.В., довіреність від 30.05.2011 р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Халаім А.В., довіреність №2055-О від 06.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про стягнення 350 580,68 грн., з яких: 327 580,68 грн. страхове відшкодування, 23 000,00 грн. матеріальна компенсація моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2012р. за договором страхування SUVKMI123772, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ "Страховою компанією "Інгосстрах", позивач застрахувала свої майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням будівлею цеху з виробництва борошна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 990,8 кв.м., в тому числі на випадок пожежі, удару блискавки, стихійного явища. Окрім того, за договором страхування SUVKMI123774 від 07.09.2012р. позивач застрахував свої майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням компактним борошномельним комплексом SUPER Y "АВ" SC-2100/G, печами хлібопекарськими, шафою розтойною та піччю подовою. 10.10.2012 року о 22 год. 15хв. в будівлі цеху з виробництва борошна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 сталася пожежа. Про що складено акт про пожежу від 12.10.2012р. Позивач звертався до відповідача із заявами про настання страхового випадку, але голова правління СК "Інгосстрах"прийняв рішення про відмову у відшкодуванні збитків спричинених пожежею на підставі п. 15.3.11 та п. 16.3.1 договорів страхування майна № SUVKMI123772 та №SUVKMI123774 від 07.09.2012р., які визначають, що не підлягають відшкодуванню збитки спричинені майну в разі короткого замкнення електромережі, яке сталося внаслідок порушення правил та норм монтажу і експлуатації електромережі. 06.11.2012 року № 1177 службою наглядово-профілактичного обслуговування Білопільського району при Управлінні держтехногенбезпеки у Сумській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 була видана довідка в якій зазначено, що причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електричної проводки пульта управління технологічним процесом, тому твердження відповідача стосовно короткого замкнення електромережі внаслідок порушення правил та норм монтажу і експлуатації електромережі є не обґрунтованими. На даний момент в будівлі цеху з виробництва борошна виконані ремонтно-будівельні роботи, витрачено 327 580,68 грн. Позивач посилається на ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України та просить стягнути з відповідача 23 000,00 грн. матеріальної компенсації моральної шкоди.

25.03.2013р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно п. 15.5. договору страхування не відшкодовуються непрямі збитки страхувальника упущена вигода, моральна шкода тощо. Тобто, за договорами страхування страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку. Відповідач зазначає, що позивач просить відшкодувати витрати у сумі 387 580,68 грн., та в обґрунтування цих витрат надав докази, з яких виходить, що всі витрати по відшкодуванню збитків завданих пожежею поніс ФОП ОСОБА_6 Згідно ж п. 14.13. договорів страхування якщо страхувальник одержав відшкодування завданого збитку від третіх осіб, страховик виплачує тільки різницю між страховим відшкодуванням, що підлягає виплаті, та сумою, що одержана від третіх осіб. Враховуючи, що позивач одержав повне відшкодування завданого збитку від ФОП ОСОБА_6, у відповідності до п. 14.13. договорів страхування страхове відшкодування не підлягає виплаті. Позивач навмисно скрив ті обставини, що ним одержано від ФОП ОСОБА_6 відшкодування збитків, а при зверненні до страхової компанії не подав жодної інформації про це, чим порушив свій обов'язок передбачений п.п. 14.13., 16.2.9 договорів страхування та подав свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку (з метою отримання подвійного відшкодування завданих збитків), тому страхове відшкодування у відповідності до п. 15.1.3 договорів страхування та п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» не повинне виплачуватися. В позовній заяві, позивач не наводить жодних доказів своїх моральних страждань.

15.04.2013р. до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких він зазначив, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, отже, твердження відповідача по справі, що позивач одержав повне відшкодування завданого збитку від третьої особи ФОП ОСОБА_6 є помилковим тому, що ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_1 та співвласником застрахованого майна. Враховуючи, що кошти використані на ремонт належать позивачу на праві спільної сумісної власності, як дружині, і фактично збитки понесла вона, а не вигодонабувач ПАТ КБ «Приватбанк», то відповідно їх відшкодування відповідачем належить ОСОБА_1

Ухвалою від 13.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 01.04.2013р.

15.04.2013р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив в тому числі визнати пошкодження майна внаслідок пожежі страховим випадком. Ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача змінити предмет позову лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. Позивач не позбавлений права звернутись з новим позовом у загальному порядку. Враховуючи той факт, що господарський суд у справі № 904/2007/13-г вже перейшов до розгляду справи по суті, що підтверджується протоколом судового засідання від 01.04.2013р. (а.с. 207), суд вважає за необхідне залишити заяву позивача без розгляду та долучити її до матеріалів справи.

Ухвалою від 15.04.2013р. залучено до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк".

26.04.2013р. до суду надійшли письмові пояснення від ПАТ КБ "Приватбанк", в якій він просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що договори страхування від 07.09.2012р. № SUVKMI123772 та №SUVKMI123774 укладені на користь третьої особи і право на отримання страхового відшкодування має вигодонабувач ПАТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою від 29.04.2013р. задоволено клопотання відповідача про продовження строків розгляду справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.04.2013р. до 15.04.2013р., з 15.04.2013р. до 29.04.2013р., з 29.04.2013р. до 20.05.2013р. 20.05.2013р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання з'явились представники позивача, відповідача, третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір страхування майна № SUVKMI123774 (далі - договір 1).

Вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (п. 3 договору 1).

Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, вказаним в п. 5.1 договору (п. 4.1 договору 1).

Відповідно до п. 4.1, п. 5.1 договору 1 та заяви про укладення договору страхування майна об'єктом страхування є: борошномельне обладнання - компактний борошномельний комплекс SUPER У «АВ» SC-2100/G; Хлібопекарське обладнання - Печі хлібопекарські, шафа розстойна, піч подова.

Адреса знаходження майна: АДРЕСА_1. Майно є власністю страхувальника (п. 5.1.1 договору 1).

Розмір страхової суми 431 580,67 грн. (п. 6.1 договору 1).

Дійсна вартість майна 431 580,67 грн. (п. 6.2 договору 1).

Страховим випадком за цим договором (в частині страхування майна) визнаються:

282 Ризик А (пошкодження майна внаслідок пожежі, вибуху), безумовна франшиза - 3 %, страховий тариф -0.1% (п.7.1 договору).

Строк дії договору з 07.09.2012р. по 06.09.2013р. включно (п. 10 договору 1).

07.09.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір страхування майна № SUVKGMI123772 (далі - договір 2).

Вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (п. 3 договору 2).

Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, вказаним в п. 5.1 договору (п. 4.1 договору 2).

Відповідно до п. 4.1, п. 5.1 договору 1 та заяви про укладення договору страхування майна об'єктом страхування є: будова цеху з виробництва борошна.

Адреса знаходження майна: АДРЕСА_1. Майно є власністю страхувальника (п. 5.1.1 договору 2).

Розмір страхової суми 784 026,97 грн. (п. 6.1 договору 2).

Дійсна вартість майна 784 026,97 грн. (п. 6.2 договору 2).

Страховим випадком за цим договором (в частині страхування майна) визнаються:

282 Ризик А (пошкодження майна внаслідок пожежі, вибуху), безумовна франшиза - 3 %, страховий тариф -0.1% (п.7.1 договору).

Строк дії договору з 07.09.2012р. по 06.09.2013р. включно (п. 10 договору 1).

10.10.2012р. о 22 год. 15 хв. в будівлі цеху з виробництва борошна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у приміщення пульта управління виникла пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 12.10.2012р. та довідкою служби наглядово-профілактичного обслуговування Білопільського району при Управлінні держтехногенбезпеки у Сумській області №1177 від 06.11.2012р. Причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електричної проводки пульта управління технологічним процесом. Внаслідок пожежі вогнем знищено покрівлю на площі 57 кв.м., електричний пульт управління, електричні кабелі, пошкоджено вікна, двері, електричні кабелі (а.с.37,38).

Позивач звернулась до відповідача з заявами про виплату страхового відшкодування вхід.№434 від 12.10.2012р. за договором № SUVKMI123774 (а.с.123) та вхід.№434/1 від 12.10.2012р. за договором № SUVKGMI123772 (а.с.176).

Листами за вих.№03-12/02-08 від 03.12.2012р. (а.с.61,62) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" повідомило позивача про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за подією, що сталася 10.10.2012р., у зв'язку з тим, що відповідно до умов п.15.3.11 та п.16.3.1 договорів страхування № SUVKGMI123772 та № SUVKMI123774 від 07.09.2012р. не підлягають відшкодуванню збитки в результаті короткого замкнення електричної проводки, яке сталося внаслідок порушення правил, норм монтажу та експлуатації електромережі, з чим не погоджується позивач, що і є причиною спору.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з ч.1 ст.354 Господарського кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (п.2 ч.1 ст. 980 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача 327580,68 грн. страхового відшкодування та 23000,00 грн. матеріальної компенсації моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Ст.9 Закону "Про страхування" унормовано, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Тобто при майновому страхуванні сума страхової виплати (страхового відшкодування) за загальним правилом не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки підлягають страхуванню тільки в разі спеціальної вказівки про це в договорі страхування.

Умовами договорів страхування, укладених між позивачем та відповідачем, а саме пунктом 15.5 передбачено, що не відшкодовуються непрямі збитки страхувальника: упущена вигода, моральна шкода.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача стосовно стягнення 23000,00 грн. матеріальної компенсації моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, отже, твердження відповідача по справі, що позивач одержав повне відшкодування завданого збитку від третьої особи ФОП ОСОБА_6 є помилковим тому, що ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_1 та співвласником застрахованого майна. Враховуючи, що кошти використані на ремонт належать позивачу на праві спільної сумісної власності, то відповідно їх відшкодування відповідачем належить ОСОБА_1

Страхувальник зобов'язаний інформувати страховика в особі страхового агента про одержання від третіх осіб будь-яких відшкодувань збитків, що підлягають відшкодуванню за цим договором, у триденний строк з моменту одержання (п. 16.2.93 договорів страхування).

Якщо страхувальник одержав відшкодування завданого збитку від третіх осіб, страховик виплачує тільки різницю між страховим відшкодуванням, що підлягає виплаті, та сумою, що одержана від третіх осіб. Страхувальник зобов'язаний сповістити страховика в особі страхового агент а про одержання таких сум протягом трьох банківських днів з моменту їх одержання (п.14.13 договорів страхування).

Матеріали, справи містять докази, подані позивачем, які підтверджують, що витрати по відшкодуванню збитків, завданих пожежею, понесла фізична особа-підприємець ОСОБА_6, що не оспорюється сторонами по справі.

Відповідно до ч.2 ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя (п.29. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").

З огляду на те, що страхувальник (фізична особа-підприємець ОСОБА_1) одержала відшкодувань збитків, що підлягають відшкодуванню за договорами страхування № SUVKMI123774 та № SUVKGMI123772 від 07.09.2012р. від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, що сторонами по страві не оспорюється; зважаючи на положення Сімейного та Цивільного кодексу України, згідно з якими майно фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, та враховуючи умови договорів страхування (п.14.13), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 327580,68 грн. страхового відшкодування не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва

Повне рішення складено 23.05.2013