Decision № 313247, 08.12.2006, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.06 Справа № 18/463.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка», м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілля-південь», м. Теплогорськ Луганської області

про стягнення 26296,43 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Соловйова О.М. за дов. від 08.11.2006;

Чумак М.І. –директор, паспорт, протокол від 02.10.1996;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 20795,47 грн. по внесенню орендної плати та комунальних платежів (електроенергія, опалення, вивіз відходів, холодна вода та інше) за три місяці 2006 р. (січень –березень) згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.03.2005 № 7, а також пені в сумі 5500,96 грн. за прострочення платежів.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 08.12.2006 суперечливо виклав свої доводи зазначивши, що він визнає позов частково на суму 13900,59 грн., в тому числі борг за січень 2006 р. в сумі 783,53 грн.; борг за лютий 2006 в сумі 7247,81 грн. та борг за березень 2006 р. в сумі 7450,58 грн. (якщо скласти вказані суми, то вийде 15481,92 грн.).

З’ясувати яку ж насправді суму відповідач визнає і чому, не виявилося можливим в зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.03.2005 № 7, укладеному між сторонами за позовом, позивач передав відповідачу в оренду строком до 31.12.2005 (на 10 місяців) нежитлове приміщення загальною площею 378,95 м2, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Ляшенко, 1-а, що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

Відповідно до договору, відповідач зобов’язався щомісяця, до 05 числа наступного місяця, перераховувати позивачу орендну плату в сумі 3865,29 грн. з корегуванням її на щомісячний індекс інфляції, сплачувати вартість отриманих комунальних послуг (водокористування, енергоспоживання, опалення, вивезення сміття, прибирання території) згідно рахункам та відшкодовувати витрати по орендній платі за землю пропорційно орендованої площі.

На підставі п. 20 договору, строк дії останнього був автоматично продовжений до 01.11.2006 (на 10 місяців) в зв’язку з відсутністю заяв сторін за договором про його припинення.

Однак, 31.03.2006 вказаний договір оренди був розірваний за згодою сторін, що підтверджується листом відповідача від 20.03.2006 № 03-08/1пд та визнано позивачем.

Позивачем відповідачу за січень, лютий та березень 2006 року були виставлені рахунки, зокрема:

- рахунок від 16.02.2006 (за січень 2006 р.) на суму 7247,81 грн.;

- рахунок від 16.03.2006 (за лютий 2006 р.) на суму 7450,58 грн.;

- рахунок від 20.04.2006 (за березень 2006 р.) на суму 6895,84 грн.

У вказаних рахунках відокремлено вказано: розмір орендної плати, яка підлягає до сплати, суми за користування комунальними послугами (за кожною послугою відокремлено), суми по відшкодовуванню витрат на орендну плату за землю.

Вказані рахунки були вручені представникам відповідача під розпис.

Однак, відповідач у порушення своїх зобов’язань вказані платежі в повному обсязі позивачу не сплатив, в зв’язку з чим, у відповідача виник борг в сумі 20795,47 грн., зокрема:

- по рахунку від 16.02.2006 (за січень 2006 р.) борг в сумі 6449,05 грн. (раніше цей рахунок був частково оплачений на суму 798,76 грн.);

- по рахунку від 16.03.2006 (за лютий 2006 р.) борг в сумі 7450,58 грн.;

- по рахунку від 20.04.2006 (за березень 2006 р.) борг в сумі 6895,84 грн.

Доводи позивача про наявність у відповідача боргу в сумі 20795,47 грн. по внесенню орендної плати та комунальних платежів за три місяці 2006 р. (січень –березень), підтверджуються обґрунтованими розрахунками позивача та поданими доказами (технічним паспортом БТІ на будівлю, довідкою про грошову оцінку землі; кошторисами на експлуатаційні витрати, договором на вивіз побутових відходів, актами виконаних робіт, договорами про водопостачання, постачання теплової енергії, банківськими квитанціями про оплату комунальних послуг, договором оренди земельної ділянки та інш.).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 20795,47 грн. підтверджуються вищевказаними матеріалами справи та ґрунтуються на законі, ці вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 08.12.2006, є суперечливими та нічим не обґрунтованими (позивач у відзиві вказав, що він визнає позов частково на суму 13900,59 грн., в тому числі: борг за січень 2006 р. в сумі 783,53 грн.; борг за лютий 2006 р. в сумі 7247,81 грн. та борг за березень 2006 р. в сумі 7450,58 грн. (якщо скласти вказані суми, то вийде 15481,92, а не 13900,59); крім того відповідачем не вказано чому саме ці суми він визнає; відповідачем не подано суду доказів своїх доводів).

Тому, вказані доводи відповідача не приймаються судом до уваги.

Позов в часині вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 5500,96 грн. підлягає залишенню без розгляду в зв’язку з тим, що позивач не подав суду обґрунтованого розрахунку вказаної суми.

Ухвалами від 10.11.2006 та від 28.11.2006 суд зобов’язував позивача подати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум (в тому числі і пені), однак, позивач не подав суду обґрунтованого розрахунку пені.

Поданий позивачем розрахунок пені є необґрунтованим і незрозумілим.

Позивач взагалі не обґрунтував за яких підстав він заявив вимоги про стягнення пені (чи на підставі якогось договору чи закону); позивач взагалі не обґрунтував розміру пені (ставки), який ним застосовано (чи цей розмір встановлений якимось договором чи законом); позивач не обґрунтував та не довів розміру заборгованості на який нараховується пеня (пеня нарахована не на ту заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення, а на якусь іншу заборгованість, причому вказано 42 періоду в які існувала різна заборгованість).

Таким чином, без обґрунтованого розрахунку пені суд позбавлений можливості розглянути по суті вимоги про стягнення пені.

За таких обставин, позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 207,96 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 93,34 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 5 ст. 81, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілля-південь», м. Теплогорськ Луганської області, вул. Єнісейська, 1, ідентифікаційний код 20328151, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка», м. Донецьк, вул. Ляшенко, 1-а, ідентифікаційний код 24641695, борг в сумі 20795,47 грн., витрати на державне мито в сумі 207,96 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 93,34 грн., наказ видати.

3. В решті вимог залишити позов без розгляду.

08 грудня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 13 грудня 2006 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко