№ 31050282, 24.04.2013, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа № 809/1136/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: представника позивача Савчук М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкова інспекції у Рожнятівському районі до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" про стягнення заборгованості в сумі 19061,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 року Державна податкова інспекція у Рожнятівському районі звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" про стягнення заборгованості в сумі 19061,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість за період з 22.01.2013 року по 03.04.2013 року в загальному розмірі 19061,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в адміністративному позові та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 22). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агро" зареєстроване Рожнятівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та взято на облік Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі як платника податків і зборів (а.с. 8-9,10).

Податковий кодекс України (далі - ПК України), який набув чинності з 01.01.2011 року, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з податку на додану вартість в сумі 19061,00 грн. виникла на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій, а саме:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 21.01.2013 року , відповідно до якої сума ПДВ за грудень 2012 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, становить 501,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2013 року відповідно до якої сума ПДВ за січень 2013 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, становить 8143,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2013 року відповідно до якої сума ПДВ за лютий 2013 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, становить 10417,00 грн.;

Самостійно визначені податкові зобов'язання відповідач не виконав, у зв'язку з чим утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19061,00 грн.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю товариства з обмеженою відповідальністю "Агро".

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ в Рожнятівському районі надсилала відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №38 від 04.04.2011 року та отримана ним (а.с. 11).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковою вимогою форми "Ю" за №38 від 04.04.2011 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 11,13-14,15-16,17-18).

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" податкового боргу в сумі 19061,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" (ідентифікаційний код 31044399, місцезнаходження - Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Верхній Струтинь, вул. Заводська,1) із розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане товариство та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід бюджету 19061 (девятнадцять тисяч шістдесят одна) гривню 00 копійок податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 26.04.2013 року.