Decision № 3085008, 24.02.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом

до

про

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення заборгованості 20 145, 22 грн., що складає 266 409, 98 грн. основного боргу, 416, 04 грн. 3% річних, 3319, 20 грн. пені, 2701, 45 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач подав до суду заяву про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.

Ухвалою суду від 17.12.2008р. накладено арешт на грошові кошти відповідача.

02.02.2009р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 285 980, 53 грн. заборгованості, що складає 206 409, 98 грн. основного боргу, 1264,30 грн. 3% річних, 10088,18 грн. пені, 68218,07 грн. збитків, 3459, 90 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.08р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №0110/Н поставки зі строком дії до 31.12.2008р.

Згідно з предметом договору, постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар за ціною, яка діє на дату поставки товару.

Покупець зобов’язаний здійснити передплату товару в розмірі 50% від заявленої тижневої поставки. Останні 50% за фактично поставлену партію товару покупець зобов'язаний оплатити протягом 3 банківських днів з останнього дня тижневої поставки. Останнім днем тижневої поставки є неділя. (п.7.1 договору, Специфікація від 01.10.2008р.)

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 547 410, 00 грн. з 13.10.2008р. по 14.11.2008р.

Відповідач оплатив товар на суму 281 000, 02 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача складає 266 409, 98 грн., що підтверджується матеріалами справи, актом звірки від 30.11.2008р.

В уточненнях до позову від 30.01.2009р. представник позивача просить стягнути основний борг у розмірі 206 409,98 грн., так як відповідач сплатив 60.000,00 грн. позивачу 12.12.2008р.

Докази погашення боргу у розмірі 206 409,98 грн. відповідачем до суду не подані.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1264,30 грн. 3% річних, 10088,18 грн. пені з 20.11.08р. по 30.01.09р., 68 218,07 грн.- збитків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних складає 1 167, 86 грн.

Згідно з п.13.1 договору за порушення строку оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу за кожний день про строчки.

Розмір пені складає 9 357, 18 грн.

У стягненні 68 218,07 грн. збитків суд відмовляє з огляду на таке.

Ці збитки позивач обґрунтував девальвацією гривні, а також необхідністю виконувати грошові зобов’язання по кредитним договорам. На думку позивача, ці збитки є прямими збитками, які понесені внаслідок неправомірних дій відповідача.

Проте, позивач не подав жодних доказів безпосереднього понесення збитків, які спричинені внаслідок неправомірних дій відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.526 Цивільного кодексу України (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позов та стягує з відповідача 206 409, 98 грн. основного боргу, 1 167, 96 грн. 3% річних, 9 357, 18 грн. пені.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейфєль” (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 15-В, код ЄДРПОУ 34561924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпробетон” (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4, код ЄДРПОУ 20239861) 206 409, 98 грн. основного боргу, 1 167, 96 грн. 3% річних, 9 357, 18 грн. пені, 2 169, 35 грн. держмита, 89, 51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів згідно зі ст. 85 ГПК України.

23.02.2009р.