Court ruling № 30701784, 16.04.2013, Balaklavskyi District Court of Sevastopol City

справа № 762/1083/13а

провадження № 2-а/762/39/13

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У Х В А Л А

« 16» березня 2013 року м. Севастополь

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя як адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання недійсним рішення державного виконавця,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась із зазначеною позовною заявою до Балаклавського районного суду міста Севастополя в порядку адміністративного судочинства і просить суд:

-Визнати недійсною Постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі від 14 лютого 2013 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-185/2010 р. від 27 травня 2011 року, виданого Балаклавським районним судом міста Севастополя у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у частині вирішення цивільного позову про стягнення майнової та моральної шкоди з цивільних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4

У відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити з таких підстав.

Як визначено встановлено частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Водночас частиною 4 статті 82 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, визначаючи юрисдикцію подібних справ суд має зясувати, у якому провадженні та в якій судовій юрисдикції було ухвалене звернуте до виконання судове рішення, яким судом був виданий виконавчий документ, і чи існує порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця саме у тій юрисдикції, у відповідністю з якою було ухвалене первинне судове рішення.

Зі змісту адміністративної позовної заяви вбачається, що позивачкою оскаржується Постанова старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі від 14 лютого 2013 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-185/2010 р. від 27 травня 2011 року, виданого Балаклавським районним судом міста Севастополя у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у частині вирішення цивільного позову про стягнення майнової та моральної шкоди з цивільних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4

За змістом ст.ст. 50, 51, 328, 366 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, у порядку якого було ухвалено вирок у згаданій кримінальній справі з вирішенням цивільного позову і який насьогодні є чинним з урахуванням Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (розділ ХІ), цивільний позов у кримінальній справі має розглядатися у порядку Кримінального процесуального кодексу України, але із застосуванням до неврегульованих цим процесуальним законом відносин положень Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому частиною 5 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року також встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими саме цим Кодексом; якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Зважаючи на таке, усі питання, що повязані зі здійсненням судового контролю за виконанням вироку у частині вирішення цивільного позову у кримінальній справі (кримінальному провадженні), зважаючи на неврегульованість цих питань як Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, так і Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, мають вирішуватись у порядку Розділу VII Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до статті 383 якого сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Крім того, слід звернути увагу й на те, що виконавчий лист з виконання вироку суду у частині вирішеного цивільного позову був виданий Балаклавським районним судом міста Севастополя не як адміністративним.

Наведені висновки відповідають і розясненням, наданим у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», згідно яких скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ.

Отже, процесуальним законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження з виконання вироків у частині вирішених цивільних позовів, аніж передбачений статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, ураховуючи, що справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, у відкритті провадження слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 17, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання недійсним рішення державного виконавця відмовити.

Розяснити позивачеві, що розгляд справи віднесений до юрисдикції відповідного місцевого загального суду за правилами, встановленими Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок, сплаченого 1 квітня 2013 року за квитанцією № ПН 93 ПАТ Банк «Морський» на рахунок № 3121920670002 (для отримувача Державний бюджет Балаклавського району, код за ЄДРПОУ 37963282, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Севастополі, код банку (МФО) 824509, код класифікації доходів бюджету 22030001), повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дибець О.М.