Decision № 30398264, 29.03.2013, Dniprovskyi District Court of Kherson City

Справа № 2110/3563/12 провадження 2/666/12/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.03.2013 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарях Височиній О.О.,Кушнір Г.В., Журавльовій В.В.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя в якому посилається на те, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі з 30.12.1993р. Від шлюбу мають двох синів ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею. Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 10.12.2009 року шлюб між ними розірвано. За час шлюбу вони придбали 68/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Для покращення житлових умов, провели в будинку та гаражу переобладнання у зв'язку з чим їх частка збільшилася. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 13 липня 2009 року, право власності на 80/100 частин спільно придбаного та переобладнаного будинку було визнано за відповідачем. Просить поділити майно, що є спільною сумісною власністю її з ОСОБА_2, виділивши їй 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за нею та відповідачем право власності за кожним по 40/100 ч. зазначеного будинку, стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, вимоги по якому неодноразово уточнювались. В своєму позові ОСОБА_2 посилається на те, що в період шлюбу вони з дружиною неодноразово зверталися до різних банківських установ для отримання кредитних коштів для поточних потреб родини,придбання майна, проведення ремонту будинку з метою поліпшення житлових умов. Зазначені коштів були використані в інтересах сім'ї для придбання побутових товарів, придбання побутових послуг, частково для ремонту та переобладнання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, а також для погашення зобов'язань за попередніми кредитними договорами. З грудня 2008 року шлюбні відносини між ним та ОСОБА_1 фактично були припинені та в 2009 році шлюб розірвано. 13.07.2009 року Дніпровським районним судом м.Херсона винесено рішення відповідно до якого за ним визнано право власності на домоволодіння літ. «А» за адресою АДРЕСА_1, що складає 80/100 частин ( разом зі створеними новими житловими та нежитловими приміщеннями). Обов'язок по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування є їх спільним солідарним обов'язком разом з колишньою дружиною. Після фактичного припинення шлюбних відносин та після розірвання шлюбу ним за рахунок власних коштів та його поручителем ОСОБА_3 були погашені зазначені боргові зобов'язання перед банками, в тому числі він погасив заборгованість навіть по тим договорам, які були оформлені на ОСОБА_1 Крім того, ним після розірвання шлюбу було сплачено за рахунок власних коштів вартість матеріалів та ремонтних робіт, проведених в спірному житловому будинку в сумі 250 000,00 гривень. На теперішній час існує непогашена заборгованість перед поручителем ОСОБА_3, який стягнув з нього в порядку регресної вимоги сплачену суму боргу перед банківською установою та рішення набрало законної сили. Просить поділити майно, що є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_1 з урахуванням спільних боргів, погашення спільних боргів однією стороною та витрат понесених на покращення житлового будинку шляхом стягнення половини фактично понесених витрат з ОСОБА_1,а також половини боргу перед поручителем, оскільки згідно рішення суду поручителю відмовлено в солідарному стягненні коштів з подружжя. Всього просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 452 977,23грн та розділити судові витрати на проведення експертизи.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили позов задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечували посилаючись на те, що поліпшення житлових умов відбувалося за спільні кошти та кредитні кошти, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитними договорами від 28.09.2007р. та визнано у рішенні Дніпровського районного суду від 13.07.2009р. Більше ніякі кошти сумісно з чоловіком у кредит вони не отримували, згоду на отримання коштів у кредит вона не надавала, спільних боргів не має. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за необґрунтованістю, оскільки обов'язок по утриманню сім'ї покладається на чоловіка .

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні визнали вимоги за первісним позовом щодо визначення ідеальних часток в домоволодінні в рівних частинах, але заперечували не визначення обсягу всього майна подружжя, оскільки отримані під час шлюбу кредитні кошти та виниклі в зв'язку з цим зобов'язання є спільними для подружжя та вони мають відповідати за ними в рівних частинах. Також пояснив що під час шлюбу ними було отримано сім кредитів на побутові потреби в тому числі на придбання автомобілю.06.03.2007р. ними було отримано кредит на суму 100 000 доларів США для погашення попередніх семи кредитів, поточні потреби сім'ї та реконструкцію будинку, також надав письмові пояснення на які саме потреби сім'ї використовувалися кошти.

Ухвалою суду від 04.03.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 1/2 вартості рухомого майна придбаного в період шлюбу, 1/2 суми погашених ним спільних боргів за кредитними договорами в період з грудня 2008р. - 12.07.2009р. (після припинення шлюбних відносин до розірвання шлюбу судом, 74269,42грн - виконавчого збору, сплаченого поручителем за несвоєчасне виконання рішення суду;- залишені без розгляду за заявою представника позивача за зустрічним позовом.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони по справі перебували у шлюбі з 30.12.1993р., який, згідно рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 03.07.2009р., яке набрало чинності 13.07.2009р. було розірвано.(а.с.52)

Сторони не оспорюють, що шлюбний договір між подружжям не укладався та домовленості по поділ спірного майна не існує.

Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2) та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_3), які проживають з ОСОБА_1 у її матері.

Під час шлюбу подружжя згідно договору купівлі-продажу від 04.07.2005р. придбали 60/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.(а.с. 50)

Згідно рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 16.10.2006р. відбувся перерозподіл часток співвласників та частка ОСОБА_2 визначена як 68/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 13.07.2009р. за ОСОБА_2 визнано право власності на домоволодіння літ.«А» за адресою: АДРЕСА_1, що складається з приміщень : 2-1/коридор/ пл.18.6 кв.м., 2-2 /кухня/ площею 16.7 кв.м., 2-3 /жиле/ площею 30.9 кв.м., 2-4 /комора/ площею 10.0 кв.м., 2-5 /жиле/ площею 31.2 кв.м., 2-6 /жиле/ площею 31.6 кв.м., 2-7 /санвузол/ площею 3.8 кв.м., 2-8 /жиле/ площею 12.6 кв:м., 2-9 жиле/ площею 16.2 кв.м., 2-10 /жиле/ площею 13.5 кв.м., 2-11 /коридор/ площею 5.0 кв.м., 1/санвузол/ площею 21.6 кв.м., 11 /коридор/ площею 7.5 кв.м., 111 /коридор/ площею 22.5 кв.м., 1У/комора/ площею 21.1 кв.м., навісу літ. «В», двоповерхової господарчої будівлі літ. «И» та огорожі, що складає 80/100 частини домоволодіння. (а.с.53-54)

У відповідності до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право приватної спільної часткової власності на 80/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 04.08.2009р. за ОСОБА_2 (а.с.55)

В період шлюбу сторонами були укладені наступні кредитні договори, які погашалися після розірвання шлюбу:

- 06.03.2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір № 11126058000 про надання споживчого кредиту у сумі 100 000,00 доларів CШA.(а.а.91-96)

- 28.09.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ « Кредитпромбанк» укладено кредитний договір № 07/303-КЕК-07 на суму 5000 доларів США.(а.с.108-112)

- 28.09.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» укладено кредитний договір № 07/304-КМК-07 на суму 23 000,00 доларів США.(а.с.56-58)

Після припинення шлюбу (з 13.07.2009р.) ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами було сплачено 175311,10 грн. що підтверджується дослідженими квитанціями. (а.с.59-90,97-107, 113-129)

Сторонами не оспорюється, що під час шлюбу за кредитні кошти було придбано автомобіль НОМЕР_1, який було продано після розірвання шлюбу за 10000 доларів США. Отримані від продажу кошти витрачено на погашення кредитної заборгованості.

Згідно інформації з ДАІ № 6/12-3456 від 19.03.2013р. та № 6/12-3586 від 21.03.2013р. (а.с.74-80) вищезазначений автомобіль зареєстровано за ОСОБА_2 21.08.2004р. та 06.07.2010 року було знято з реєстрації та вартість його продажу згідно довідки-рахунку № 216729 становить 80970грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 27.09.2010р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» стягнуто заборгованість по кредитному договору від 06.03.2007р. в розмірі 742694,22грн. Дане рішення ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19.07.2011р. залишено без змін.(а.с.130)

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 06.12.2012р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про стягнення боргу задоволено частково: заборгованість стягнуто з ОСОБА_2 та встановлено, що ОСОБА_3 як поручителем за вищезазначеним кредитним договором, були виконані зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості перед «Укрсиббанком» за кредитним договором від 06.03.2007 року № 11126058000 на загальну суму 480643,36грн. В задоволенні позову в частині солідарного стягнення з подружжя сплачених коштів відмовлено, оскільки договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб крім сторін за договором. (т2 а.с.39, 66-67)

З дослідженої в судовому засіданні Заяви на видачу іпотечного кредиту від 27лютого 2007 року вбачається, що дану заяву підписали як ОСОБА_2 в якості позичальника так і ОСОБА_1 в якості дружини позичальника. В тексті заяви вказано сума позики 100000, валюта - долари США, а також відомості про обох з подружжя.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 040/2012 від 12.12.2012р. вбачається, що провести розподіл житлового будинку, придбаного сторонами під час шлюбу (АДРЕСА_1) згідно часток співвласників з дотриманням вимог ДБН неможливо через технічний стан будинку, який знаходиться в стані незавершеного будівництва (ступінь готовності на дату огляду експертом становить 76%), та не введений в експлуатацію в передбаченому законом порядку. Ринкова вартість домоволодіння на час оцінки становить 1 279 688грн.

Відповідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1,3 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, отже і отримані грошові кошти за кредитними договорами також.

У відповідності до ч.2 ст. 65 СК України при укладені договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого із подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним,як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побітового.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Отже, дружина і чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом, а відповідно при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї .

Відповідно до пп. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що частина домоволодіння придбана та покращена подружжям під час шлюбу, кошти за продаж автомобілю, та отримані подружжям кредитні кошти під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, оскільки боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік так і дружина, а не тільки той з подружжя, хто підписав кредитний договір.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не спростовано презумпцію згоди на укладення кредитних договорів та спільності майна подружжя, яка закріплена ч.2 ст.60 СК України.

Частиною 1 ст.70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Стаття 71 СК України передбачає, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд приймає до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не приймає до уваги докази ОСОБА_2, щодо сплати після розірвання шлюбу особистих коштів 250000грн на виконання ремонтно-будівельних робіт згідно договору підряду від 02.05.2008р. та розписки від 13.08.2009р (а.с.133, 215) оскільки незавірені копії вказаних документів не є платіжним документом, а відтак належним доказом фактичної сплати зазначених коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог як за первісним так і за зустрічним позовом.

Житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, придбаний під час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності , подружжя тому частки сторін у поділі даного майна є рівними.

Приймаючи до уваги наведені обставини, висновок експертизи та у відповідності із роз'ясненнями, що містяться у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11"Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" коли неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо поділу зазначеного домоволодіння шляхом визнання ідеальних часток подружжя, без його реального поділу із залишенням вказаного майна у їх спільній частковій власності, оскільки ОСОБА_1 не визнає оцінку домоволодіння та вважає її заниженою, експерт вважає будинок неподільним і жодним із подружжя не заявлено вимог про припинення права власності на частку другого та не внесено його вартість на депозитний рахунок суду.

Сума, виплачена ОСОБА_2 (175311,10грн), за Кредитними договорами з моменту розірвання шлюбу є зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї та боргом подружжя. Але враховуючи, що на погашення кредитної заборгованості було також витрачено кошти від продажу спільного автомобіля, то сума сплачена ОСОБА_2 за кредитами підлягає зменшенню на суму отриману від продажу спільного майна - на 80970грн. (175311,10 грн - 80 970грн.= 94341,10)Тобто, доля кожного з подружжя в цих зобов'язаннях, складає 47170,55грн. (94341,10 :2). Також з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню половина суми сплачена поручителем ОСОБА_3 за Кредитними договорами після розірвання шлюбу, як зобов'язання та борг подружжя - 240 321,68 грн(480643,36/2).

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат пропорційно до задоволених вимог.

Так, ОСОБА_1 під час звернення до суду з первісним позовом було сплачено судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1174,38 грн., 203,40грн. та 107,30 грн. за забезпечення позову. Під час звернення до суду з зустрічним позовом та розгляду справи ОСОБА_2 було сплачено судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3219 грн. та 3187,60грн. - витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи .

Враховуючи, що позови задоволено частково - ОСОБА_1 виділено ? ідеальну частину домоволодіння вартість якої становить 639844(1 279 688/2) та стягнуто грошові кошти на користь ОСОБА_2, судовий збір який повинна була сплатити ОСОБА_1 становить максимальну суму - 3219грн., а нею сплачено лише 1485,08грн., тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню недоплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 1733,92 грн. та на користь ОСОБА_2 - половина вартості за проведення експертизи в сумі 1593,80грн.

ОСОБА_2 при звернення до суду сплатив максимальну суму судового збору - 3219грн. і задоволена частина його вимог дорівнює сплаченій сумі судового збору.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 65, 70 СК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, приймаючи до уваги Постанову Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Поділити спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнавши за кожним з них по 1/2 ідеальній частці домоволодіння, залишивши його у спільній частковій власності, яке складається з домоволодіння літ.»А» за адресою : АДРЕСА_1, яке складається з приміщень : 2-1/коридор/ пл.18.6 кв.м., 2-2 /кухня/ площею 16.7 кв.м., 2-3 /жиле/ площею 30.9 кв.м., 2-4 /комора/ площею 10.0 кв.м., 2-5 /жиле/ площею 31.2 кв.м., 2-6 /жиле/ площею 31.6 кв.м., 2-7 /санвузол/ площею 3.8 кв.м., 2-8 /жиле/ площею 12.6 кв:м., 2-9 жиле/ площею 16.2 кв.м., 2-10 /жиле/ площею 13.5 кв.м., 2-11 /коридор/ площею 5.0 кв.м., 1/санвузол/ площею 21.6 кв.м., 11 /коридор/ площею 7.5 кв.м., 111 /коридор/ площею 22.5 кв.м., 1У/комора/ площею 21.1 кв.м., навісу літ. «В», двоповерхової господарчої будівлі літ. «И» та огорожі, що складає 80/100 частини домоволодіння .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, сплачених ним після розірвання шлюбу в рахунок погашення кредитних зобов'язань, а саме 47170,55 гривень (сорок сім тисяч сто сімдесят гривень 55 копійок) та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, стягнутих з нього на користь поручителя ОСОБА_3, а саме 240 321,68 (двісті сорок тисяч тридцять двадцять одна гривня, шістдесят вісім копійок)

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1593,80грн половину вартості проведеної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1733,92 гривень (одна тисяча сімсот тридцять три гривні 92 копійки).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Войцеховська Я.В.