Court ruling № 30323935, 26.03.2013, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 1008/6105/12 Головуючий у І інстанції Грибанова Ю.Л.Провадження № 22-ц/780/1566/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 26.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.,

суддів - Верланова С.М., Малорода О.І.,

при секретарі - Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/0143 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2013 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/0143 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», боржник: ОСОБА_2, на постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Ляш Юлії Павлівни про повернення виконавчих документів,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/0143 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду із вказаною скаргою та просило визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Ляш Ю.П. про повернення виконавчих документів стягувачу.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 27 вересня 2010 року головним державним виконавцем ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області було винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження за двома виконавчими листами №2-1532/2010, виданих 19 липня 2010 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредиту у сумі 95 346 грн. 36 коп. та судових витрат у сумі 536 грн. 73 коп. Однак 17 липня 2012 року головний державний виконавець ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Ляш Ю.П. винесла дві постанови про повернення вказаних виконавчих листів стягувачу у зв'язку з тим, що автотранспорта та рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу у боржника не виявлено, а провести реалізацію житлового будинку по АДРЕСА_1 неможливо, оскільки ОСОБА_2 не має державного акту на прилеглу до будинку земельну ділянку. Посилаючись на те, що головний державний виконавець не в повному обсязі вчинив виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання рішення суду, заявник просив задовольнити його скаргу.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2013 року у задоволенні скарги ПАТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення його скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2010 року позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Облонського відділення №8142 ВАТ «Ощадбанк» м.Києва задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 95 346 грн. 36 коп., а також стягнуто з відповідачів судові витрати по 536 грн. 73 коп. з кожного.

27 вересня 2010 року головним державним виконавцем ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі заяви стягувача від 23 вересня 2010 року було винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження за двома виконавчими листами №2-1532/2010, виданих 19 липня 2010 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредиту у сумі 95 346 грн. 36 коп. та судових витрат у сумі 536 грн. 73 коп.

17 липня 2012 року головний державний виконавець ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Ляш Ю.П., встановивши, що автотранспорта та рухомого майна, що підлягає реалізації в рахунок погашення боргу у боржника не виявлено, а провести реалізацію житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до п.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» неможливо, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2 на території Васильківської міськради не зареєстровані, винесла дві постанови про повернення вказаних виконавчих листів стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на час вчинення виконавчих дій (далі - Закон), передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію та на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обмежився лише перевіркою обставин щодо можливості звернення стягнення на належний боржнику будинок по АДРЕСА_1 без наявності у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на прилеглу до цього будинку земельну ділянку. При цьому суд не перевірив даних про те, чи були вжиті головним державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження заходи, передбачені ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», в повному обсязі. Зокрема, чи встановлювалося місце роботи боржника, її доходи та чи отримує вона інші виплати, на які можна звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості. Не містять таких даних і матеріали справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти скарги, головний державний виконавець Ляш Ю.П. у своєму відзиві (а.с.23-26) послався на те, що в ході перевірки майнового стану боржника Васильківське БТІ надало відповідь від 1 березня 2013 року про те, що за боржником на праві власності зареєстровано житловий будинок по АДРЕСА_2. Однак вказані обставини залишись поза увагою суду першої інстанції уваги, хоча вони мають суттєве значення для вирішення скарги.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді