Справа № 1513/3047/12
Кілійський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2013 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді Гавриш М.З. при секретарі Кітреску О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кілія Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на власне утримання, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області 08 жовтня 2012 року позовом до сина, ОСОБА_2 про стягнення коштів на власне утримання в розмірі 600 грн. щомісячно. Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказує, що є інвалідом 2 групи, не працює, єдиним джерелом доходом є пенсія, якої не вистачає на лікування та придбання медикаментів, необхідність в яких є постійною. Як вказує ОСОБА_1, син надає їй добровільно матеріально допомогу в розмірі 200-300 грн. але вказані кошти не задовольняють її вимог щодо витрат.
Ухвалою суду від 24.12.2012 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог була залучена за відповідною заявою ОСОБА_3, яка вказує, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 В зв'язку із відмовою добровільно надавати кошти на утримання дитини, ОСОБА_3 була вимушена звернутися до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом про стягнення аліментів. При винесенні рішення по справі просить врахувати інтереси малолітньої дитини, батьком якої є відповідач та врахувати, що ОСОБА_1 крім ОСОБА_2 має ще одного повнолітнього сина, який в змозі її забезпечувати.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про згоду з позовом та клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явилась, як вбачається з наданих суду письмових пояснень проти позову заперечує і просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що поданий ОСОБА_1 позов носить формальний характер, не призведе до ніяких правових наслідків і заявлений з метою уникнення відповідача від відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання сина.
Вивчивши матеріали справи , розглянувши надані письмові докази суд визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Факт батьківства ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 сторонами не оспорюється і підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи. Місце проживання як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 ( інваліда 2 групи безстроково ) зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 є працездатною особою, працевлаштований на ППФ « Парті» м. Рівне та щомісячно отримує заробітну плату , близьку до мінімально визначеного законом рівня.
Після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке відбулось на підставі рішення Рівненського міського суду рівненської області від 23 липня 2012 року по цивільній справі № 2-2416/2011, малолітній син сторін - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишився проживати разом з матір'ю. 26.06.2012 року ОСОБА_3 звернулась до Рівненського райсуду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина в розмірі ? заробітку справа № 1715/12650/12) , дані про ухвалення судового рішення по вказаній справі відсутні.
Обов'язок повнолітніх дочки, сина піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в ст. 51 Конституції України. Таке піклування може полягати в особистому догляді за батьками, допомозі в побуті, захисті прав й інтересів, матеріальній підтримці тощо.
Ст. 121 Сімейного кодексу України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім'ї.
Повнолітні дочка, син зобов'язані надавати утримання батькам незалежно від власного статку. Цей обов'язок не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
З системного аналізу норм сімейного законодавства вбачається , що аліменти на матір, батька присуджуються від дня пред'явлення позову (ст. ст. 79, 191 СК України).
Обов'язок повнолітніх дочки, сина по утриманню батьків припиняється у випадку: а) поновлення працездатності матері, батька; б) припинення потреби матері, батька в матеріальній допомозі.
За правилами ст..205 СК суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
За загальним правилом аліменти присуджуються у частці від заробітку (доходу) повнолітніх дочки, сина. В окремих випадках (платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі тощо) розмір аліментів визначається судом у твердій грошовій сумі. З огляду на обставини справи, у суду немає підстав для стягнення коштів на утримання позивачки в твердій грошовій сумі.
При визначенні частки доходу, яка має сплачуватися позивачці у виді коштів на утримання, суд виходить у першу чергу з об'єктивних потреб одержувача аліментів, а не рівня життя платника і з врахуванням : майнового стан ОСОБА_2, наявності малолітнього сина, щодо якого він має певні батьківські зобов'язання а також наявності у позивача інших повнолітніх дітей, визначає до стягнення 1/6 частку від доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого діючим законодавством для непрацездатних осіб, що на момент стягнення складає 268 грн. 20 коп.( 30% х 894 грн.) і підлягає корегуванню на підставі щорічних змін прожиткового мінімуму.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст., ст.,10, 11, 60,213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання матері в розмірі 1/6 частки доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого діючим законодавством для непрацездатних осіб щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2012 року безстроково.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. , який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення коштів на утримання в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення. Сторони, які не були присутніми при оголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.
Суддя Кілійського районного суду
Одеської області М.З. Гавриш
The court decision No. 30306359, Kiliya District Court of Odesa Oblast was adopted on 14.03.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 1513/3047/12. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: