ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 березня 2013 року Справа № 913/588/13-г
Провадження №9/913/588/13-г
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор ЛТД", м. Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 6178 грн. 58 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача - Зубова Л.І., дов. № 01-026-2865 від 28.12.12
в с т а н о в и в:
суть спору: позивач, ТОВ "Інкор ЛТД", звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5668,42 грн. та пені в розмірі 510,16 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 015/308 від 01.03.12, згідно з яким він (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити продукцію, кількість, асортимент, вартість та технічні умови на яку зазначені в специфікаціях.
Специфікацією № 8 від 27.09.12 сторони узгодили необхідні показники та встановили умови платежу - через 3 дні з моменту поставки.
Позивач поставив відповідачу феротитан на суму 185668,42 грн., що підтверджується накладною та довіреністю на отримання продукції.
Відповідач розрахувався за отриману продукцію частково:
·18.10.12 на суму 100 тис. грн.,
·01.11.12 на суму 80 тис. грн.
таким чином, заборгованість складає 5668,42 грн.
Пунктом 6.2 договору передбачена відповідальність за невиконання умов договору згідно зі ст. 231 ГК України.
Зважаючи на цю умову, позивач нарахував пеню за прострочку оплати продукції в розмірі 0,1 % від вартості несплаченої продукції, що становить 510,16 грн.
Відповідач, ПАТ "АМК", відзивом на позовну заяву за № 026-9/13 проти наявності основного боргу не заперечує, однак вважає нарахування пені в сумі 510,16 грн. необґрунтованим.
У судовому засіданні 27.03.13 представник відповідача надав докази погашення суми основного боргу в повному обсязі в сумі 5668,42 грн.
Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 015/308 від 01.03.12 (а.с. 5 - 7), згідно з яким він (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити продукцію, кількість, асортимент, вартість та технічні умови на яку зазначені в специфікаціях.
Специфікацією № 8 від 27.09.12 (а.с. 8) сторони узгодили необхідні показники та встановили умови платежу - через 3 дні з моменту поставки.
Позивач поставив відповідачу феротитан на суму 185668,42 грн., що підтверджується накладною та довіреністю на отримання продукції (а.с. 11 - 12).
Відповідач розрахувався за отриману продукцію частково:
·18.10.12 на суму 100 тис. грн.,
·01.11.12 на суму 80 тис. грн.
Таким чином, заборгованість на час звернення з цим позовом до суду складала 5668,42 грн., проти чого не заперечував відповідач.
Пунктом 6.2 договору передбачена відповідальність за невиконання умов договору згідно зі ст. 231 ГК України.
Зважаючи на цю умову, позивач нарахував пеню за прострочку оплати продукції в розмірі 0,1 % від вартості несплаченої продукції, що становить 510,16 грн.
Суд вважає вимогу про стягнення нарахованої пені такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За правилом ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вбачається з п. 6.2 спірного договору, сторони не встановили розмір пені, а тому посилання позивача на ст. 231 ГК України є хибним.
Оскільки представником відповідача надані докази погашення суми основного боргу в повному обсязі в сумі 5668,42 грн., в цій частині провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.02.2013 зобов'язано позивача доплатити судовий збір в сумі 573 грн. 50 коп., оскільки позивачем при зверненні з позовом сплачений судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп., а повинен був сплатити 1720 грн. 50 коп. Позивач вимоги ухвали суду від 25.02.2013 не виконав, судовий збір не доплатив, тому суд стягує з позивача в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 573,50 грн.
Виходячи з викладеного позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 47-1, 49, 80-1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Провадження у справі щодо стягнення боргу в розмірі 5668,42 грн. припинити.
2. У задоволенні вимоги про стягнення пені відмовити.
3. Стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 94200, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код 05441447, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор ЛТД", 69008, м. Запоріжжя, Зейська, 5, код 37611239, витрати зі сплати судового збору в сумі 1576,44 грн.
4. Стягнути з позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор ЛТД", 69008, м. Запоріжжя, Зейська, 5, код 37611239, на користь державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ГУ ДКСУ в Луганській області, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206 судовий збір в сумі 573,50 грн.
Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено і підписано 28.03.13.
Суддя А.Г. Ворожцов
The court decision No. 30277232, Commercial Court of Luhansk Oblast was adopted on 27.03.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 913/588/13-г. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: