№ 30185545, 19.02.2013, Zakarpattia District Administrative Court

Cправа № 807/397/13-а

Ряд стат. звіту № 8.1.3

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Лумей В.Г.

та сторін, які беруть участь у справі:

представника позивача: Бондарєва В.В.,

представника відповідача: Шкорка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді подання Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» Українського товариства глухих,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Ужгороді Закарпатської області ДПС (далі - заявник, ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» Українського товариства глухих (далі - боржник, УВП «Синевір»УТГ).

Заявник обґрунтовує подання тим, що Ужгородське виробниче підприємство «Синевір» Українського товариства Глухих станом на 14.02.2013 року є боржником перед бюджетом.

Відповідно до Довідки від 13.02.2013 року №1257/10/19-0, станом на 13.02.20ІЗ року за картками особових рахунків Управлінням податкової міліції Державної податкової служби у Закарпатській області встановлено, що боржником в порушення п.п.94.2.5, п.94.2. ст.94 ПК України маючи податковий борг вчиняються дії з переведення майна за межі України. На підтвердження вказаного факту позивач подав суду реєстр вантажно-митних декларацій.

В судовому засіданні представник заявника позовні вимоги підтримала та просила суд: винести рішення про визнання умовного адміністративного арешту майна Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» Українського товариства глухих.

Представник боржника в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні з мотивів, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням зібрані докази кожен окремо та в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні досліджено наявні у справі матеріали, зокрема:

- Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 884779;

- Рішення ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 13.02.2013 року;

- Звернення Державної податкової служби від 07.02.2013 року за №379\7\07-09 до Начальника ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС М.П. Бадиді про застосування адміністративного арешту платника податків;

- Реєстр винтажно-митних декларацій;

- Довідку ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС від 13.02.2013 року за № 1257/10/19-0;

- Облікові картки платника податку;

- Договір купівлі-продажу за № 170811 від 17.08.2011 року;

- Акт опису майна від 20 червня 2012 року за №7/19-0;

- Акт ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС за № 141/22-04/03972593 від 25.01.2013 року;

- Лист Державної податкової служби у Закарпатській області до Начальника ДПІ у м Ужгороді у Закарпатській області ДПС М.П. Бадиді від 15.02.2013 року за № 508/7/07-09;

- Витяг з реєстру вантажно-митних декларацій бази даних АРМ «Митниця» по УВП «Синевір УТОГ» за 2012 рік.

Таким чином, судом встановлено, що Управлінням податкової міліції Державної податкової служби у Закарпатській області до ДПІ у м. Ужгороді 07.02.2013 року надіслано звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

13.02.2013 р. ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС прийняло рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначений законом (п.94.1 ст. 94 ПК України).

Відповідно до пп.94.2.5. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, коли платник податків, що отримав податкове повідомлення-рішення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

На підставі вказаної норми інспекцією 13.02.2013 року о 17 год. 00хв. к.ч. прийнято рішення про застосування умовного арешту майна боржника.

Відповідно до ст. 94.10. арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Так, боржник 17.08.2011 р. уклав контракт №170811 з «В&Р Dienstleistungen Und Service Ltd & CO.KG» поставки деревини паливної (дрова). Даний Контракт не був безоплатний, а здійснювався на платній основі. Після досягнення сторонами всіх істотних умов Контракту товар, що був предметом Контракту став власністю «В&Р Dienstleistungen Und Service Ltd & CO.KG».

Так, на рахунок боржника за період з 13.09.2011 р. по 07.12.2011 р. поступили кошти в загальній сумі 6437,45 ЄВРО, що підтверджує разом із підписаним Контрактом набуття останнім права власності на товар.

А тому, боржник не мав права залишати в себе чужий товар, і на виконання умов Контракту відповідач відвантажив товар, що належав «В&Р Dienstleistungen Und Service Ltd & CO.KG» останньому.

Даний товар не належав станом на 10.05.2012 р. боржнику. Пп. 94.2.5. п.94.2. ст.94 ПКУ передбачає можливість накладення арешту в разі переведення майна за межі України за рахунок якого можна буде сплатити податковий борг.

Однак, боржник в даному випадку не переводив товар за межі України, а продав його за межі України, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з реєстру вантажно-митних декларацій бази даних АРМ «Митниця» по УВП «Синевір УТОГ» за 2012 рік, де чітко видно, що боржник 10.05.2012 року продав деревину паливну (дрова) в Німеччину.

0З.04.2012 р. Заявником було прийнято рішення №37/19-0 про опис майна у податкову заставу.

20.06.2012 р. Податковий керуючий Левченко М.І. та директор боржника склали Акт №7/19-0 опису майна.

Однак, в даному Акті опису майна не містився товар що був предметом Контракту.

Враховуючи вищез'ясоване, суд приходить до переконання, що подання Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області ДПС щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання подання Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» Українського товариства глухих - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Калинич Я.М.