№ 30143441, 19.03.2013, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

19 березня 2013 р. Справа № 802/789/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 4010,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплатила суму єдиного внеску до фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 4010,30 грн.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений строк оскарження, судом, в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто в скороченому провадженні.

Так, ухвалою суду від 26.02.2013р. відповідачу встановлено 10-денний строк, з дня одержання даної ухвали, для подачі письмових заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку.

Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України заперечень проти позову не направила. Копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі отримано нею 01.03.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористалась, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ ( далі - Закон № 2464) та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до положень частини 12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464.

Всупереч наведеному, сплата єдиного внеску за період з 01.01.2010 року по 18.02.2013 року, згідно аналізу особового рахунку платника, відповідачем не проводилась.

Позивачем вживались заходи для погашення заборгованості, а саме направлялась вимога про сплату боргу № Ф 68 від 12.04.2012 року на суму 4010,30 грн., яка отримана відповідачем 14.04.2012р. (а.с.10).

Таким чином, сума заборгованості відповідача станом на 20.02.2013 року складає 4010,30 грн.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатила, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області (код 20118413, р/р 37199104000214 в ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015) заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять грн. 30 грн.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Комар Павло Анатолійович