№ 30102008, 21.03.2013, Sheptytskyi City Court of Lviv Oblast (until 25.04.2025 - Chervonohrad City Court of Lviv Oblast)

Справа № 459/1016/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Труби У.М.,

представника відповідача Динько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді про зобов'язання встановити підвищення до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 04.09.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2013 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов'язати відповідача встановити до її пенсії з 01.01.2012 року підвищення як реабілітованому громадянину у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», що призводить до виплати підвищення до пенсії у меншому, ніж передбаченому законом, розмірі.

Ухвалою судді від 05.03.2013 року позовні вимоги за період з 01.01.2012 року по 03.09.2012 року залишені без розгляду.

21.03.2013 року відповідач подав до суду заперечення, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В заяві зазначає про те, що відповідно до п.п. 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» з 01.09.2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн. Виплата підвищення у розмірах інших, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», в Законі України «Про державний бюджет на 2012 рік» не передбачена. Підвищення пенсії позивачу проводиться у розмірі 54,40 грн.

Позивач в позовній заяві просить справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення розглядуваних позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з довідкою прокуратури Львівської області «Про реабілітацію» № 13/6669-91 від 05.08.1992 року установлено, що ОСОБА_4 має статус реабілітованої на підставі статті 1 Закону Української РСР від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одружились 09.06.1954 року.

Як вбачається із виписки з рішення від 17.06.1993 року у справі № 2-529 1993 року, довідка про реабілітацію, видана Прокуратурою Львівської області за № 13/6669-91 від 05.08.1992 року ОСОБА_4, і довідка про звільнення з місць позбавлення волі належать ОСОБА_3.

Відповідно до положень пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (чинного на час виникнення спірних відносин та розгляду справи у суді) громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були визнані реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо підвищення її пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

При цьому суд застосовує правила визначення мінімальної пенсії за віком, що містяться у частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на відсутність правил визначення такої в інших законах України.

Твердження відповідача про правильність застосування ним положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» суд не бере до уваги, оскільки при конкуренції правових норм пріоритет мають норми акта вищої юридичної сили, що й підлягає застосуванню до спірних відносин.

Посилання відповідача на окремі положення Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 не спростовує правильність висновку про необхідність застосування у цьому спорі вищевказаної норми Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо обґрунтування заперечення з підстави, визначеної Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, суд виходить з наступного.

Так, цим Рішенням, ухваленим у справі № 1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України. У пункті 3 цього Рішення зазначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Виключні переліки законів України, окремі норми і положення яких у 2012, 2013 роках застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012, 2013 роки, наведені у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та у пункті 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік».

Тому, оскільки в указаних переліках відсутні обмеження щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», останній підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Вирішивши питання про право, керуючись положенням частини 2 статті 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, у зв'язку з чим покладає на відповідача обов'язок нараховувати та виплачувати спірне підвищення до пенсії позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 159-163, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді нараховувати і виплачувати ОСОБА_3, як реабілітованому громадянину, підвищення до пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.09.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя: В. В. Грабовський