№ 29934393, 13.03.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/423/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - Олєйников Є.О. (по довіреності),

представник відповідача - Мазур Н.С. (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс 2000" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 року №0000311505 та №0000301505,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс 2000" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 року №0000311505 та №0000301505.

В судовому засіданні 06.03.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 року №0000311505 та №0000301505 зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення - рішення №0000311505 та №0000301505 від 04.12.2012 року підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважають, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Також зазначив, що перевірка проведена та порушення встановлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість TOB «Інтертранс 2000» за вересень 2012 року та складений акт перевірки від 19.11.2012 року №46/15-518/37281246 (а.с.8-17).

В результаті перевірки виявлені порушення позивачем:

1) п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, яким завищено податковий кредит по декларації за вересень 2012 року на суму 9958 грн.

2) з'ясовані факти, за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, а саме: порушення п.200.6 ст.200, п.48.7 ст.48, п.54.3 ст.54, п.198.6 ст198, п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195, п.194.1 ст.194, п.187.1ст.187, п.185.1 ст.185, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України на порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.14 ст.200, п.48.7 ст.48, п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ТОВ «Інтертранс 2000» завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на 46269 грн.

На підстав акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012 року №0000311505 щодо завищення від'ємного значення по податку на додану вартість у сумі 9958 грн. (а.с.18) та №0000301505 щодо завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 46269 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі 23134,50 грн. (а.с.19).

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Інтертранс 2000» оскаржило їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх часткову протиправність та часткове задоволення позовних вимог «Інтертранс 2000» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідачем за результатами перевірки складений акт №46/15-518/37281246 від 19.11.2012 року, але з вказаним актом перевірки позивач не згодний. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 цього ж Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З огляду на вказане, суд вважає, що ДПІ у Малиновському районі м .Одеси Одеської області ДПС правомірно та згідно з діючим законодавством було проведено камеральну перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Інтертранс 2000» подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС декларацію з податку на додану вартість № 90646605878 від 19.10.2012 р., з розрахунком суми бюджетного відшкодування на загальну суму 46269,00 грн. (а.с.39-42).

Судом також встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС було надано запит № 30683/10//15-05 від 08.11.2012 року, на який з метою проведення камеральної перевірки необхідно було надати завірені копії первинних документів, що підтверджують факт сплати товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних, за попередні податкові періоди, у яких фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), та за податковий період, у якому заявлене бюджетне відшкодування ПДВ, інформацію про середню чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах та середню заробітну плату у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів) (а.с.32).

TOB «Інтертранс 2000» було надано відповідь від 16.11.2012 р. №101 на запит з додатками (а.с.33).

Як вбачається з акту перевірки, TOB «Інтертранс 2000» код за ЄДРПОУ 37281246 подало декларацію за вересень 2012 року в якої заявило суму до бюджетного відшкодування у розмірі 46 269 грн. Сума бюджетного відшкодування у розмірі 46 269 грн. складається з двох періодів (від'ємне значення у сумі 11750 грн. - липень 2012 року, та 34519 грн. - серпень 2012 року). Від'ємне значення на суму 11750 грн. за липень 2012 року, було заявлене платником податку TOB «Інтертранс 2000» до бюджетного відшкодування за серпень 2012 року, та було знято актом камеральної перевірки №36/15-518/37281246 від 05.10.2012 року (а.с.43-44).

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Як зазначено представником відповідача та вбачається з матеріалів справи, від'ємне значення виникло у липні 2012 р. у розмірі 11750 грн. брало участь в бюджетному відшкодуванні згідно акту перевірки від 05.10.2012 р. №36/15-518/37281246, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000261505 від 23.10.2012 року.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача, що платником податку TOB «Інтертранс 2000» сума 11750 грн. вже була заявлена до бюджетного відшкодування за серпень 2012 року, а тому вказана сума не повинна враховуватись у наступних звітних періодах, тобто у вересні 2012 року.

Однак, згідно данних, зазначених у декларації TOB «Інтертранс 2000» за вересень 2012 року TOB «Інтертранс 2000» повторно включено суму 11750 грн. до бюджетного відшкодування, а тому в цій частині суд вважає дії податкового органу законними та винесене податкове зобов'язання правомірним.

Разом з тим, перевіркою рядка 2.1 «Експортні операції» Декларацій за період вересень 2012 року у загальній сумі 347 309,00 грн. встановлено, що TOB «Інтертранс 2000» було відправлено на експорт товари: пелети (гранули) з лушіння соняшнику, брикети паливні пресовані з відходів насіння соняшника.

Як зазначив представник відповідача, надані на перевірку ВМД за вересень 2012 року у розмірі 347 309 грн. були оформлені з порушенням, що унеможливлює підтвердити фактичний перетин товару за митну територію України. Так, на порушення п.п.195.1.1 п. 195.1 ст.195, п.194.1 ст.194, п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року №2755-ГУ та п.8 розділу Ш Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України 25.11.2011 № 1492 TOB "Інтертранс 2000" - завищено обсяг операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою: експортні операції за вересень 2012 року у розмірі 347 309 грн. Також підприємство TOB «Інтертранс 2000» (ЄДРПОУ 37281246) включило до податкового кредиту вересня 2012 року податкові накладні на суму 9958 грн. оформлені з порушенням п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, - (зі змінами та доповненнями), а саме податкова адреса заповнена російською мовою (копії накладних свідчать про це).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд вважає зазначити, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на порушення порядку заповнення вантажно-митних декларацій та податкових накладних російською мовою, оскільки відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року передбачено: документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, у акті перевірки зазначено, що відповідачем перевірка проводилась на підставі наданих позивачем документів, а саме: договори з постачальниками, чеки та накладні, акти та рахунки, податкові накладні та видаткові накладні, ГТД та Акти послуг за серпень, вересень 2012 року, які підтверджують взаємовідносини між сторонами, що також дає суду підстави вважати про дійсність угод підприємства з контрагентом та виконання кожним з них своїх зобов'язань, та в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу є достатніми підставами для формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає висновки податкового органу в акті перевірки частково обгрунтованими, які частково відповідають реальним обставинам справи, а тому податкове повідомлення-рішення №0000311505 від 04.12.2012 року підлягає скасуванню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення №0000301505 від 04.12.2012 року в частині завищення бюджетного відшкодування у розмірі 34519 грн. та відповідно штрафних санкцій у розмірі 17259 грн. 50 коп.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не проаналізовані первинні документи, надані позивачем протягом проведення перевірки, та не спростовано достовірність таких документів та відповідність їх законодавству. Наявність оформлених первинних документів є підтвердженням належного ведення бухгалтерського обліку позивача та дотримання вимог законодавства України при веденні господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС частково доведено правомірність та обґрунтованість зробленого висновку, викладеного в акті перевірки від 19.11.2012 року №46/15-518/37281246, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Інтертранс 2000» про скасування податкових повідомлень-рішень, які винесені на підставі зазначеного акту перевірки.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс 2000" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби №0000311505 від 04.12.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби №0000301505 від 04.12.2012 року в частині завищення бюджетного відшкодування у розмірі 34519 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17259 грн. 50 коп.

4 В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13 березня 2013 року.

Суддя Бутенко А.В.

.