Decision № 299247, 28.11.2006, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.06 Справа № 15/449.

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства «Аверс-ВИК», м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плутон», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 4082 грн. 75 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Парчевський В.Ю., довіреність № б/н від 23.10.06.;

від відповідача –Бражникова Т.І. - юрисконсульт, довіреність № 5 від 10.01.06.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2130,40 грн., інфляційних у сумі 1495,49 грн. та 3% річних у сумі 456,86 грн. за договором № 01-09 від 01.09.04.

Представник позивача на початку судового засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 09.11.2006р. повідомив про перерахування суми боргу у розмірі 2 130 грн. 40 коп. Також додатковим відзивом на позовну заяву відповідач вказав, що визнає борг у сумі 658 грн. 80 коп., інфляційні нарахування у сумі 1244 грн. 95 коп. і 3% річних у сумі 394 грн. 65 коп., та з урахуванням вже сплаченої суми визнано 168 грн.

Наприкінці судового засіданні, після ознайомлення з розрахунком відповідача представник позивача погодився з доводами відповідача, тобто з тим, що на час прийняття даного рішення із заявлених вимог сплаті підлягає 168 грн.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір підряду від 01.09.2004р. №01-09, за яким позивач зобов’язався виконати монтажні та налагоджувальні роботи, а відповідач, зобов’язався прийняти їх та вчасно сплати.

До даного договору сторонами складено та підписано кошторис.

На виконання даного договору між сторонами складено акти виконаних робіт №84 за вересень 2004р. та № 94 за грудень.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що акт №84 відповідачем оплачено у повному обсязі, роботи проведені у грудні та оформлені ак4том №94 відповідач оплатив наступним чином: платіжним дорученням №192 від 24.03.2005р. у сумі 10 000 грн., платіжним дорученням №152 від 19.10.2005р. на суму 8730 грн. 40 коп. та платіжним дорученням № 286 від 09.02.2006р. на суму 2500 грн.

При цьому позивач зазначає, що борг відповідача за роботи, виконані вказаним актом №94 становить 2130 грн. 40 коп.

Проте, дійсний розмір боргу за розрахунком позивача становить 658 грн. 60 коп.

Також позивач вказує, що у вересні 2004 року між ним та відповідачем було здійснено правочин купівлі-продажу Комплекта КЗ-36 вартістю 5136,00 грн, який було оформлено відповідно до ст.207 ЦК України наступними документами Накладна №1/09 від 30 вересня 2004 року, Рахунок №5/09 від 28 вересня 2004 року, Довіреність серії ЯИК №856066 від 30 вересня 2004 року. Відповідач платіжним дорученням №777 від 30 вересня 2004 року повністю сплатив вартість придбаного Комплекта КЗ-36.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, доводів позивача і заперечень відповідача суд приймає розрахунок відповідача у справі наданий у судовому засіданні та відповідно дійшов висновку про те, що виходячи з підстав позову, визначених позивачем, а саме про те, що за правовідносинами сторін у відповідача на день звернення до суду існував борг лише за роботи виконані у грудні 2004р., оформлені актом №94, борг відповідача становить 658 грн. 80 коп., нараховані на дану суму боргу індекси інфляції –1244грн 95 коп. та 3% річних складають 394 грн. 65 коп.

Відповідач після звернення позивача до суду з позовом сплатив 2130 грн. 40 коп. До вказаної суми зараховуються сума боргу - 658 грн. 80 коп., нараховані на дану суму боргу індекси інфляції –1244грн 95 коп. та частково 3% річних.

Тому в частині стягнення 2130 грн. 40 коп. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, тобто у зв’язку зі сплатою вказаної суми після звернення з позовом до суду.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 168 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням віднесення на відповідача судових витрат за позовними вимогами як оплачено після подачі позову до суду у складі: 57 грн. 42 коп. державного мита, а також 66 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плутон», м. Антрацит Луганської області, вул. Петровського, б. 43, к. 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25368422, на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Аверс-ВИК», м. Алчевськ Луганської області, вул. Волгоградська, б. 141, к. 51, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23263222, 3% річних у сумі 168 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 57 грн. 42 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 66 грн. 43 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 30.11.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко