Справа № 740/904/13-к
Провадження № 1-кп/740/49/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 рокум.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі судового засідання Заколодній Ю.О.
з участю прокурора Герасименка О.Б.
обвинуваченого ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ніжина Чернігівської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, за ст. 122 ч.1 КК України , -
в с т а н о в и в :
21 липня 2012 року біля 02 годин ночі ОСОБА_1 знаходився на площі Леніна міста Ніжина Чернігівської області біля магазину «За цінами СССР», де на той час перебував ОСОБА_2. Між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 маючи прямий умисел на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та доводячи свої наміри до кінця, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_2 та бажаючи їх настання, умисно наніс декілька ударів ногою ОСОБА_2 в область обличчя, чим спричинив йому тілесні ушкодження в область обличчя. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 716 від 14.12.2012 року у ОСОБА_2 мало місце тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи по 38 зубу зліва, які спричинили тривалий розлад здоров'я строком більше 21-го дня і не являються небезпечними для життя, належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю за ч.1 ст. 122 КК України і показав, що 21 липня 2012 року біля 02 годин ночі він знаходився на площі Леніна міста Ніжина біля магазину «За цінами СССР», де на той час перебував ОСОБА_2. Між ними виникла сварка, в ході якої він наніс декілька ударів ногою ОСОБА_2 в область обличчя, чим спричинив йому тілесні ушкодження в область обличчя, а саме перелому нижньої щелепи зліва. У вчиненому кримінальному правопорушенні він щиро кається і просить його суворо не карати та не позбавляти волі. Потерпілий ОСОБА_2 до нього претензій не має. Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з нього коштів на лікування потерпілого ОСОБА_2 він визнає і не заперечує проти його задоволення.
В судовому засіданні учасники судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор Герасименко О.Д. визнали недоцільним дослідження
доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
Судом роз'яснено зміст ч. 3 ст. 349 КПК України і з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи та немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку. Суд за клопотанням і згодою учасників судового розгляду справи обмежився дослідженням доказів по справі допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням його характеризуючих даних. Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, який про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та який 11.03.2013 року за вх..№3727 надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Претензій до ОСОБА_1 він немає.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.122 ч.1 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини справи, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, обставини справи, що обтяжують покарання - не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини 1 статті 122 КК України, у виді обмеження волі, але в силу ст. ст.75, 76 КК України, враховуючи, що він раніше не судимий, щиро кається у вчиненому злочині, за місцем проживання характеризується позитивно, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків, потерпілий ОСОБА_2 до нього ніяких претензій не має, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
Потерпілим по справі ОСОБА_2 цивільний позов не заявлено.
Ніжинським міжрайонним прокурором в інтересах Комунального лікувально- профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 5207 грн. 52 коп., затрачених коштів на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення ( а.с.59 - 60), що підтверджується довідкою Комунального лікувально - профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» про знаходження ОСОБА_2 на лікуванні з 21.07.2012 року по 11.08.2012 року 21 ліжко-днів, вартість лікування 5207 грн. 52 коп. ( а.с.57 - 58). В судовому засіданні прокурор позов підтримав, обвинувачений ОСОБА_1 його визнав, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд вважає можливим позов задовольнити і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Чернігівського обласного бюджету ( код ЄДРПОУ 37972475, р/р 31414544700001, МФО 853592 ГУ ДКСУ в Чернігівській області ) 5207 грн. 52 коп., затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення з 21.07.2012 року по 11.08.2012 року 21 ліжко-днів в Комунальному лікувально- профілактичному закладі «Чернігівська обласна лікарня».
Судових витрат та речових доказів по справі немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирались.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд -
з а с у д и в :
Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання :
- за ст. 122 ч. 1 КК України призначити покарання 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з виконанням покладених на нього судом обов'язків :
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції.
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання і роботи.
- з'являтись для реєстрації в кримінально- виконавчу інспекцію в установлені ними дні.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Чернігівського обласного бюджету ( код ЄДРПОУ 37972475, р/р 31414544700001, МФО 853592 ГУ ДКСУ в Чернігівській області ) 5207 ( п'ять тисяч двісті сім) грн. 52 коп., затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення з 21.07.2012 року по 11.08.2012 року 21 ліжко-днів в Комунальному лікувально- профілактичному закладі «Чернігівська обласна лікарня».
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 здійснювати Ніжинським МРВ КВІ Чернігівської області за місцем його проживання.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя
The court decision No. 29872578, Nizhyn City and District Court of Chernihiv Oblast was adopted on 12.03.2013. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 740/904/13-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: