Sentence № 29572880, 26.02.2013, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 0907/7276/2012

Провадження № 1/344/106/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Болюк І.І.

з участю: секретарів Макаранюк М.М., Гречун Т.Б.,

Стефанець Г.Я.

прокурорів Баландіної Ю.Ю., Чугунової В.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого слюсарем ТзОВ "Атон", раніше не судимого,

за ст.121 ч. 2 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив умисне, небезпечне для життя в момент заподіяння, тяжке тілесне ушкодження своїй матері ОСОБА_3, що спричинило смерть останньої.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

07 березня 2012 року близько 21:00 години ОСОБА_2. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у приміщенні власної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вчинив конфлікт із своєю матір'ю - ОСОБА_3, в ході якого на грунті раптово виниклих, особистих неприязних відносин, наніс їй декілька ударів руками та дерев'яним костурем по голові та тулубу. Спричинивши своїй матері ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які були небезпечними для життя в момент спричинення, ОСОБА_2. направився до себе в кімнату та ліг спати.

Наступного дня, 08.03.2012 року ОСОБА_2., близько 13 години, зайшовши в кімнату до своєї матері та побачивши, що вона перебуває без свідомості, викликав швидку медичну допомогу. Працівники бригади швидкої невідкладної медичної допомоги № 42, провели ряд реанімаційних заходів, однак, о 13 годині 25 хвилин лікар констатував смерть ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково та суду пояснив, що проживав спільно із своєю матір'ю ОСОБА_3, яка у зв'язку із незадовільним станом її здоровя потребувала постійного стороннього догляду, який він сам, як єдиний годувальник здійснював.

Так, 07.03.2012 року, близько 21.00 год. він намагався переконати ОСОБА_3, щоб остання поїла, та коли вона вкотре відмовилася, ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ліжка, на якому лежала його мати, взяв палицю, яка стояла біля швейної машинки та наніс їй декілька ударів в область сідниць та стегна, від чого верхня частина палиці відламалась. Після цього пішов на кухню, випив ще близько 100 грам горілки та ліг спати в своїй кімнаті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 13.00 год. коли він повернувся з вулиці та зайшов до матері в кімнату, остання лежала на підлозі біля ліжка та тяжко дихала. Лікарі швидкої допомоги, яку він викликав, проводили реанімаційні заходи, однак близько 13 години 25 хвилин, лікар констатував смерть його матері ОСОБА_3, після чого було викликано працівників міліції. Протягом тривалого періоду часу, коли мати хворіла, вона неодноразово відмовлялась як від надання їй медичної допомоги так і від їжі, намагалася покінчити життя самогубством. Того вечора, раптова неприязнь, до ОСОБА_3, була зпровокована саме її поведінкою, небажанням вживати їжу, яку він їй готував, наміру вбивати свою матір в нього не було.

У вчиненому щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, запевнив суд, що не бажав настання смерті ОСОБА_3, вживав алкоголь та був у схвильованому стані, окрім того вважає, що ті тілесні ушкодження, які саме він завдав матері, були нанесені їй з метою переконання, що вона повинна їсти та продовжувати жити, а тому вважає, що вони не могли бути небезпечними для життя в момент спричинення. Просив суд його суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.2 КК України повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів.

Так, із показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що остання працює фельдшером на станції швидкої невідкладної допомоги №4 в м.Івано-Франківську. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 13.00 год., вона прибула за викликом "103" разом із лікарем ОСОБА_5. за адресою АДРЕСА_1 Двері квартири відчинив син потерпілої - ОСОБА_2. Сама ОСОБА_3 лежала на підлозі в кімнаті квартири, без свідомості, її пульс був рідким та неритмічним, лікар діагностував відсутність артеріального тиску та розпочав серцево-легеневу реанімацію, однак це не дало позитивного результату, після чого було константовано клінічну та біологічну смерть ОСОБА_3 та повідомлено у міліцію, що на виклику зафіксовано смерть людини. На запитання лікаря ОСОБА_5 що трапилося та чому на тілі потерпілої синці, ОСОБА_2. повідомив, що коли він повернувся додому, то мати лежала на підлозі, а синці на її тілі та голові від частих падінь. Сказати ствердно, що такі синці та їх локалізація на тілі потерпілої могли утворитися саме від падіння, ОСОБА_4 не може.

Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні покази, оголошені в порядку ст.306 КПК України (а.с.94-97 том 1).

Із показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_3 та протягом тривалого періоду часу являється сусідкою сім'ї ОСОБА_2 а саме ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_3 Про будь-які конфліктні ситуації у цій родині їй нічого не відомо. В стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2. ніколи не бачила, на матір він їй не скаржився. Більше того, мати та син жили мирно, в розмовах ОСОБА_3 про сина відзивалася добре, висловлювала хвилювання про його особисте життя. ОСОБА_3 хворіла та потребувала стороннього догляду, тому за нею як в лікарні, так і вдома доглядав син. До потерпілої з лютого місяця 2012 року в гості ніхто не заходив. Очевидцем злочину вона не була, про смерть потерпілої ОСОБА_3 почула від сусідів, вважає, що це сталося через нервовий зрив ОСОБА_2.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_4 та працює на посаді директора ТзОВ "Атон". ОСОБА_2. він знає близько 10 років, останній працював на даному підприємстві слюсарем. Вважає його висококваліфікованим працівником, який користується повагою в колективі, не конфліктим, відповідальним, за характером врівноваженим та спокійним, свою роботу виконував вчасно, алкоголем не зловживав. ОСОБА_2. змушений був багато уваги приділяти хворій матері, яка потребувала постійного стороннього догляду, а тому він на роботу останній місяць не ходив. Про те, що ОСОБА_3 померла внаслідок тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_2 дізнався від працівників міліції.

Із показань свідка ОСОБА_8 оголошених в порядку ст.306 КПК України (а.с.102-104 том 1), вбачається, що остання проживає за адресою АДРЕСА_5, та протягом тривалого періоду часу являється сусідкою сім'ї ОСОБА_3 Про сусідів може сказати тільки добре, вони ні з ким не конфліктували. Останнім часом ОСОБА_3 хворіла і за нею доглядав син, допомагав їй по господарству. Мама про сина відзивалася добре, конфліктів між ними свідок не помічала. Обставини, при яких померла ОСОБА_3 їй не відомі.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2. у вчиненні злочину доведена дослідженими матеріалами кримінальтної справи, а саме:

Із протоколу огляду місця події (а.с.6-27 том 1) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено огляд приміщення квартири АДРЕСА_1 де виявлено труп ОСОБА_3 з множинними ушкодженням, виявлено плями речовини бурого кольору на наволочці з подушки та вилучено дерев'яну палицю та ручку до неї.

Згідно явки з каяттям (а.с.29 том 1), ОСОБА_2. зізнався в тому, що 07.03.2012 року близько 21:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1, під дією алкоголю, наніс своїй матері ОСОБА_3 три удари лівим кулаком в обличчя та палицею в область грудної клітки, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження, від чого настала смерть потерпілої.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин подій (а.с.90-92 том 1) вбачається, що 09.03.2012, ОСОБА_2. відтворив на місці події та розповів при яких обставинах, в які частини тіла та як саме наносив удари потерпілій ОСОБА_3

Це підтверджується також переглянутим в судовому засіданні відеозаписом відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_2 від 09.03.2012 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 81-Е від 29.03.2012 року (а.с.119-122 том 1) смерть ОСОБА_3 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м'які тканини голови, під оболонки головного мозку, крововиливами в ділянки руйнування речовини основи мозку, яка ускладнилась набряком та стисненням головного мозку. У ОСОБА_3 виявлені також інші тілесні ушкодження, що утворилися від дії тупих предметів, подряпини та садно продовгуватої форми, що утворились від дії тупих предметів з обмеженою діючою поверхнею. Характер, масивність та локалізація тілесних ушкоджень в ділянках волосистої частини голови, правого вуха, обличчя та шиї свідчать про те, що вони не є характерними для падіння тіла з висоти, а могли утворитись внаслідок нанесення біля 12-16 ударів тупими твердими предметами, якими могли бути, як руки, ноги, дерев'яний костур, так і інші тупі тверді предмети в ділянки голови, правового вуха та шиї. Крім того, потерпілій ОСОБА_3 було нанесено не менше 5-ти ударів в ділянку правої руки, 4-х ударів в ділянку лівої руки, 3-х ударів в ділянку грудної клітки по 1-му удару в поперекову ділянку та ділянку правого стегна. Наявність крововиливів, синців, подряпин, ссаден на вищевказаних ділянках тіла внаслідок зазначених ударів та 1 повний травматичний вивих одного зуба на нижній щелепі зліва відносяться до легких тілесних ушкоджень, а тілесні ушкодження з локалізацією в ділянках обох верхніх кінцівок не виключає можливості їх утворення під час самооборони.

З висновку судово-імунологічної експертизи № 110 від 17.04.2012 року (а.с.150-153 том 1), вбачається, що в помарці на штанах, вилучених в ОСОБА_2. знайдена кров людини, що може належати потерпілій ОСОБА_3

Із висновку судово-імунологічної експертизи № 150 від 19.04.2012 року (а.с.158-160 том 1), вбачається, що на вертикальній палиці від ціпка та ручці від ціпка, які було вилучено з квартири АДРЕСА_1, знайдено кров людини, що може належати потерпілій ОСОБА_3

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 118 від 11.04.2012 року (а.с.165-168 том 1), на наволочці, вилученій з квартири АДРЕСА_1, знайдено кров людини, що може належати потерпілій ОСОБА_3

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 59 від 04.04.2012 року (а.с.184-186 том 1) вбачається, що у піднігтьовому вмісті рук потерпілої ОСОБА_3 знайдено кров та епітеліальні клітини, які можуть належати підсудному ОСОБА_2

З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 151 від 25.04.2012 року (а.с.127-129 том 1), вбачається, що ОСОБА_2. психічними розладами не страждає та не страждав на період часу, що відносяться до інкримінованих йому протиправних дій. Перебував та перебуває на даний час в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2. не потребує.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували позицію захисника та його підзахисного ОСОБА_2., про те, що спричинені потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження, не являються такими, що могли потягнути смерть потерпілої, оскільки сам ОСОБА_2. нанесення тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_3 не заперечує, ствердно вказує, що крім нього в день спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, а саме 07.03.2012 року близько 21.00 год. - сторонніх осіб в їхньому з матір'ю помешканні, які б могли завдати їй інших тілесних ушкоджень, не було, він єдиний мав ключ від житла. Лікар зафіксував ОСОБА_3 в стані агонії ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 13 год. 21 хв., після чого наступила смерть останньої.

Пояснення ОСОБА_2. спростовані висновком судово-медичної експертизи, згідно якого локалізація, характер та різний ступінь тяжкості нанесених тілесних ушкоджень, зокрема, ушкодження в ділянках волосистої частини голови, правого вуха, обличчя та шиї свідчать про те, що вони не є характерними для падіння тіла з висоти, а могли утворитися внаслідок нанесення біля 12-16 ударів тупими твердими предметами, такими як руки, ноги та дерев'яний костур, а враховуючи характер черепно-мозкової травми та дані гістологічного дослідження можна вважати, що з моменту спричинення останньої до моменту настання смерті пройшло біля 12-24 годин. Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с.119-122 том 1) № 81-Е від 29.03.2012 року, тілесні ушкодження спричинені потерпілій ОСОБА_3 являються умисними, тяжкими та небезпечними для життя в момент заподіяння, а тому спричинили смерть останньої.

Дані обставини також узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Таким чином оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2. у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого доведена повністю, а його дії за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковано вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного, те, що до кримінальної відповідальності притягається вперше (а.с.211-213 том 1), щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав частково, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи (а.с.218, 219 том 1), стан здоров'я, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОКПНД не перебуває (а.с. 215, 217 том 1).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2. не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст.121 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Із рахунку № 23/2909 (а.с.192 том 1) вбачається, що на проведення експертизи № 09/36-91 від 26.03.2012 року пов'язаної із дослідженням доказів по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2. за ст.121 ч.2 КК України витрачено 352 грн. 80 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи. Ці кошти є судовими витратами і підлягають стягненню з ОСОБА_2. в користь НДЕКЦ при МВС в Івано-Франківській області.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.81 КПК України 1960 р..

Керуючись ст.ст. 323, 324, КПК України 1960 р., п.11 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з часу затримання - з 08 березня 2012 року.

Речові докази (а.с. 113 том 1):

- одяг, вилучений у ОСОБА_2., а саме: чоловічі штани сірого кольору, бавовняну футболку синього кольору, бавовняну кофту синього кольору, сверт сірого кольору, спортивні штани синього кольору, дві пари чоловічих шкарпеток чорного кольору - повернути засудженому ОСОБА_2;

- одяг, вилучений з моргу ОБСМЕ, що належав ОСОБА_3, а саме: жіночу блузку блакитного кольору, шкарпетку сірого кольору, а також дерев'яний костур, покритий лаком з відломленою ручкою покритою лаком, вилучений в ході огляду місця події; наволочку із бавовняної тканини в крапку синього кольору із слідами речовини бурого кольору, що просочують та ущільнюють тканину, вилучену в ході огляду місця події - знищити;

- диск CD-R, на якому записано відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_2 від 09.03.2012 року - залишити при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при МВС в Івано-Франківській області, код 25574765, на розрахунковий рахунок № 31255272210165, Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, МФО 836014, призначення платежу: за висновок експерта № 09/36 - 91-Д, в т.ч. ПДВ - 352 грн. 80 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Болюк І.І.

Копія вірна