Court ruling № 29542686, 04.02.2013, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 1329/1256/12 Головуючий у 1 інстанції: Гуцал І.П.

Провадження № 22-ц/783/575/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Шеремети Н.О. і Бойко С.М.,

при секретарі Служалі А.Ю.,

за участю Морганюк Ю.Є. - представника ПАТ КБ „Надра"; відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їхнього представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на заочне рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним повторним заочним рішенням задоволено позов ПАТ „Комерційний банк „Надра" (в подальшому - „Банк") до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та стягнуто солідарно зі згаданих відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 15/МБ-48 від 28.03.2007 року в розмірі 327 264 грн. 03 коп. та за кредитним договором № 121МБ-48 від 19.11.2007 року - 437 803 грн. 05 коп., а всього - 765 067 грн. 08 коп. заборгованості, а також судові витрати по справі в розмірі 3 219 грн. (а.с. 102-103).

Дане рішення оскаржили відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Апелянти просять рішення суду скасувати і провадження у справі закрити, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважають, що ОСОБА_4 отримував у Банку кредити як суб'єкт господарської діяльності, оскільки на момент укладення Договору кредитної лінії від 28.03.2007 року та Кредитного договору від 19.11.2007 року він був фізичною особою-підприємцем, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, і брав кредити для здійснення господарської діяльності - придбання вантажних автомобілів для здійснення перевезень, а також тим, що у п. 11.4 Договору кредитної лінії від 28.03.2007 року та п.12.4 Кредитного договору від 19.11.2007 року зазначено, що „позичальник є платником податку відповідно до Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998 року „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а відтак вважають, що розгляд даного спору мав здійснюватись за правилами господарського судочинства.

Вважають, що Договір поруки від 28.03.2007 року є припиненим, оскільки згідно згаданого договору поручитель ОСОБА_5 поручалася за повернення ОСОБА_4 кредиту у сумі 24 000 євро, але 21.06.2007 року між ОСОБА_4 та Банком без погодження з ОСОБА_5, як поручителем, було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору кредитної лінії від 28.03.2007 року, якою суму кредиту було збільшено до 34 500 євро.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів і їхнього представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника Банку, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як в Кредитному договорі від 28.03.2007 року, так і в Кредитному договорі від 19.11.2007 року, в преамбулі договорів та графах „Адреси і реквізити сторін" позичальник ОСОБА_4 зазначений, як фізична особа (паспортні дані, індифікаційний код та місце проживання фізичної особи), а не суб'єкт господарської діяльності, оскільки відсутні обов'язкові реквізити для суб'єкта господарської діяльності - розрахунковий рахунок, код ЄДРПОУ тощо (а.с. 11-12, 20-21).

Крім цього, у п.1.2 Кредитного договору від 19.11.2007 року ціллю кредитування зазначено споживчі потреби (а.с. 20-21), а споживчим кредитом є кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб, які безпосередньо не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Також, поручителем по вище згаданих Кредитних договорах безспірно виступає фізична особа - відповідачка ОСОБА_5 - і Банк вправі був пред'явити позовну вимогу про солідарне стягнення заборгованості за Кредитними договорами з позичальника ОСОБА_4 і його поручителя ОСОБА_5

З урахуванням вище наведеного, доводи апеляційної скарги про підвідомчість даного спору господарському суду є надуманими і до уваги прийматись не можуть.

Пунктом 1.5 Договору поруки від 28.03.2007 року встановлено, що „Поручитель (ОСОБА_5.) підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами Кредитного договору" (від 28.03.2007 року; а.с. 19).

А умовами Кредитного договору від 28.03.2007 року встановлено, що його сторонами є Банк і ОСОБА_4, як позичальник, і що „зміни і доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладання сторонами додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього Договору" (п.11.1).

Таким чином, на час підписання ОСОБА_5 (яка на час укладення всіх вище згаданих договорів була і на даний час є дружиною позичальника ОСОБА_4 - а.с. 66) Договору поруки від 28.03.2007 року їй було відомо про те, що Банк і ОСОБА_4 мають право внести зміни до Кредитного договору - шляхом укладення між ними додаткових угод - і вона погодилась з такою умовою Кредитного договору, а відтак доводи апеляційної скарги в частині оспорювання Договору поруки від 28.03.2007 року також до уваги прийматись не можуть.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відхилити та залишити заочне рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: