Справа № 1-25/2009р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2009 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кріль М.Д.,
при секретарі - Коренець Н.А.,
за участю прокурора - Дяченко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, працездатного, не одруженого, невійськовозобов’язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
в скоєні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України,span>
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_1 11 січня 2009 року, близько 16.00 години, перебуваючи на перехресті вулиць Гагаріна та Горького в м. Снігурівка Миколаївської області, на узбіччі вул. Гагаріна виявив пакунок з висушеним листям коноплі, переніс його за місцем свого проживання в будинок АДРЕСА_1 тобто незаконно придбав, де в приміщенні літньої кухні руками перетер листя коноплі, тобто незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс в кількості 18,4 грама, частину з якого в кількості 1 грам вжив шляхом паління, а решту поклав на печі у літній кухні своєї садиби, де незаконно зберігав, без мети збуту, і який був виявлений та вилучений працівниками міліції 12 січня 2009 року.
В судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно виготовив наркотичний засіб зі знайденої ним коноплі, частину якого в кількості 1 грам вжив шляхом паління, а решту сховав на печі літньої кухні за місцем свого проживання. У вчиненому щиро розкаявся.
Підсудний заявив клопотання про слухання справи без дослідження доказів, яке судом задоволено відповідно до ст.299 ч.3 КПК України./span>
Суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, та особу винного, який характеризується посередньо.
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд рахує: повне визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Суд вважає, що виправлення підсудного можливе і без ізоляції його від суспільства, а тому застосовує ст.75 КК України./span>
Керуючись ст.ст.323,334 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України pan >ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, з випробуванням, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього слідуючі обов’язки:
1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання та не змінювати місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2. Періодично з’являтися для реєстрації в органи КВС.
Речові докази: 16,9 грам каннабісу та поліетиленовий пакет, які знаходяться на зберіганні в Снігурівському РВ УМВС - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (р/рахунок № 35229001000016, відкритий в ГУДК Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110) - судові витрати за проведення експертизи в сумі 619 (шістсот дев’ятнадцять) грн. 74 коп.
Міру запобіжного заходу залишити ту ж - підписка про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду в Миколаївської області на протязі 15 днів з часу проголошення, через районний суд.
СУДДЯ:
The court decision No. 2917550, Snihurivka District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 10.02.2009. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 1-25/09. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: