Decision № 291605, 07.12.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.06р.

Справа № 13/317-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

до Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 869 грн. 60 коп.

Суддя Рудь І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Федорченко Д.О., юрисконсульт, дов. № 20-1272 від 05.12.2005р.

Від відповідача - Шляєв І.В., юрисконсульт, дов. № 218 від 01.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” просить стягнути з Відповідача - Державного підприємства „Придніпровська залізниця” вартість недостачі антрациту у розмірі 1 869 грн. 60 коп. за залізничною накладною № 52650659.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у комерційному акті зазначено, що перевага вантажу здійснювалась на справних електронних вагонних вагах вантажоотримувача. Вважає, що відправником були порушені вимоги завантаження вантажу, внаслідок чого по руху поїзду з’явилися поглиблення.

Представник Позивача надав розрахунок суми позову, з урахуванням суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, в якому зазначено суму, що підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 1 554 грн. 96 коп.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006р. на адресу Позивача зі станції відправлення Фащівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 18.06.2006р. надійшла продукція у вагоні № 64648835 по залізничній накладній № 52650659 з вантажем антрациту.

Відповідно до накладної № 52650659 відправником вагонів є Державне підприємство „Ровенькиантарцит”.

Під час видачі вантажу з перевіркою згідно з Правилами перевезень вантажів та ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України була встановлена вагова нестача вантажу в кількості 4 100 кг, про що складено комерційний акт БН № 742486/361 від 22.04.2006р., в якому зафіксовано ознаки незбереженого перевезення у вигляді поглиблень.

При надходженні вказаного вагону на територію ВАТ „Запорізький завод феросплавів”, Позивача по справі, та при проведенні переважування на справних електричних вагонних вагах, була виявлена нестача вантажу. В залізничній накладній значиться вага брутто: 89 750 кг, тара с бруса – 20 750 кг, нетто –69 000 кг. Фактично вага брутто становить 85 650 кг, тара с бруса – 20 750 кг, нетто –64 900 кг, що менше на 4 100 кг.

Представник Позивача надав розрахунок суми позову, з урахуванням суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, в якому зазначено суму, що підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 1 554 грн. 96 коп.

Частинами 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачі, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігати та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, яки користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 105 Статуту вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, двері та люка закрити щільно, вагон без дверний, течі вантажу немає. Навантаження в вагонах нижче бортів на 30 см. Ліворуч по ходу поїзду над 4, 5, 6, 7 люками поглиблення розміром 600x140x60 см. При повторному переваженні вагону комісією результат не змінився.

Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Вугілля (антрацит)”, масу вугілля (антрациту) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено: „При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезені, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо, кокс....”.

Вимоги Позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 1 554 грн. 96 коп.

В решті позовних вимог в сумі 314 грн. 64 коп. слід відмовити.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 1073828, р/р 2600830130306 в центральному відділенні Промінвестбанку м. Дніпропетровська, МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72 (код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849) 1 554 грн. 96 коп. (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят чотири гривні дев’яносто шість копійок) –збитків, 84 грн. 66 коп. (вісімдесят чотири гривні шістдесят шість копійок) –витрат по сплаті державного мита, 97 грн. 94 коп. (дев’яносто сім гривень дев’яносто чотири копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Рішення підписано 17.11.2006р.