Court ruling № 29124779, 06.02.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"06" лютого 2013 р. Справа № 5019/1243/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,перевіривши матеріали касаційної скаргиДочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на рішення та постанову Господарського суду Рівненської області від 30.08.2012 Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі№ 5019/1243/12 Господарського суду Рівненської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М."до відповідачівДочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"про стягнення заборгованості в сумі 300 599, 88 грн.ВСТАНОВИВ:

Подана Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2012 у справі № 5019/1243/12 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Вперше подана Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2012 у справі № 5019/1243/12 була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2012 на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.

13.11.2012, згідно з поштовим штемпелем на конверті, Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Вищого господарського суду України повторно подана касаційна скарга на вказані судові акти та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не обґрунтовано суть неправильного застосування чи порушення або не застосування апеляційним господарським судом конкретних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на суть застосування яких норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, впливають обставини, які наводить та намагається довести скаржник.

Як вбачається з касаційної скарги Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", остання фактично зводиться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому, скаржник, не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначив суті порушень норм матеріального та процесуального права, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та не вказав, які конкретно норми і якого закону були порушені судом.

Крім того, у резолютивній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2012 у справі № 5019/1243/12 повністю.

Однак, відповідно до 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції; 4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково; 5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції; 6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Таким чином, зміст прохальної частини касаційної скарги не відповідає положенням статті 1119 ГПК України.

Колегія суддів зауважує, що заявником касаційної скарги не усунуті недоліки, вказані в ухвалі Вищого господарського суду України від 05.11.2012 та не дотримано вимоги пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення скарги відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2012 у справі № 5019/1243/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова