Court ruling № 29070884, 04.02.2013, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 4-с/759/46/13

ун. № 759/1503/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби про визнання неправомірною, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Антонова А.В. від 18.01.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання прийняти до виконання ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03.01.2013 року про забезпечення позову та відкрити виконавче провадження. В обґрунтування вимог посилається на те, що 03.01.2013 року Святошинським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про забезпечення позову. Державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Антоновим А.В. 18.01.2013 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що виконавчий документ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник вважає, що постанова не відповідає чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник заявниці підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.

Представник ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві до суду не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Встановлено, що 03.01.2013 року Святошинським районним судом м. Києва по цивільній справі пр. №2/759/309/13 ун. №2608/7689/12 про поділ спільного майна подружжя постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою відповідачу заборонено вчиняти будь-які дії з відчуження квартири АДРЕСА_1 (а.с.4 - копія ухвали суду).

18.01.2013 року державний виконавець Антонов А.В. органу ДВС Святошинського РУЮ м. Києва виніс постанову серії ВП №36045626 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконанню ухвали №2/759/309/13, виданого 03.01.2013 року, посилаючись на невідповідність виконавчого документу вимогам ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів, також відсутній строк подачі виконавчого документа до виконання.

Вважаючи вказану постанову неправомірною, ОСОБА_1 подала до суду скаргу.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець посилається на невідповідність виконавчого документа вимогам ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд виходить з наступного.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, яка надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення (ч. 5 ст. 153 ЦПК України). Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону (в тому числі містити підпис уповноваженої посадової особи із зазначенням її прізвища та ініціалів, строк пред'явлення її до виконання).

Встановлено, що виконавчий документ (ухвала про забезпечення позову) не містить прізвища та ініціалів уповноваженої посадової особи біля її підпису, також в ньому відсутній строк подачі виконавчого документа до виконання. Тобто, виконавчий документ має дефект форми та не відповідає п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Приймаючи постанову серії ВП №36045626 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), державний виконавець діяв відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для визнання її неправомірною та скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ