Decision № 2900491, 03.02.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" лютого 2009 р.

Справа № 11/518/08

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Марконі”

(54017, м.Миколаїв, вул.Фалеєвська, 24, оф. 5)

до відповідача: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ)

в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Миколаєві”

(54013, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 4-а)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Панченко С.В., дов. №26/01 від 26.01.2009р.

від відповідача: Майстренко Л.М., дов.№3439 від 22.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 55 054,02 доларів США (773,83 грн./100 дол.США) 7 315,22 грн.

У судовому засіданні 27.01.2009р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 03.02.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Марконі” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Миколаєві” з позовними вимогами про стягнення 55054,02 доларів США та 7315,22 гривні.

В судовому засіданні, позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд зобов’язати Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), перерахувати грошові кошти у розмірі 55054,02 доларів США та у розмірі 7315,22 гривні на відповідні рахунки позивача відкриті в Філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк” МФО 326126.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не дивлячись на подання до відповідача заяви про розірвання договору банківського рахунку та про закриття рахунку, в порушення ч. 3 статті 1075 Цивільного кодексу України, п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003р. відповідач не перераховує належні позивачу грошові кошти на інший його рахунок, відкритий в Філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк”.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008 року № 308 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців та призначено тимчасового адміністратора. Тимчасовий адміністратор, в свою чергу, прийняв рішення про повернення на рахунки платників коштів, списаних з їх рахунків з 2 по 6 жовтня –в національній валюті, та з 26 вересня по 6 жовтня –в іноземній валюті, з подальшим блокуванням цих коштів до особового його розпорядження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

01.08.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Марконі” та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Миколаєві” було укладено договір банківського рахунку № 433375/05-В.

Відповідно до умов даного договору, відповідач зобов'язувався здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача; надавати позивачу послуги, пов'язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, виконувати переказ грошей з рахунку (на рахунок) позивача; надавати всі види послуг передбачених чинним законодавством України щодо обслуговування рахунку позивача; приймати до виконання платіжні документи, надані позивачем протягом операційного часу (п.п. 1.1, 4.1.1., 4.1.2).

30.09.2008 року позивач надав відповідачу платіжне доручення №2618 про сплату на розрахунковий рахунок ДП “Миколаївський морський торговельний порт” суми коштів у розмірі 21668,79 доларів США, а 02.10.2008 року –платіжне доручення №2627 про сплату на розрахунковий рахунок ДП “Миколаївський морський торговельний порт” суми коштів у розмірі 33 211,87 доларів США.

Дані суми були списані банком з рахунку позивача, проте на рахунок ДП “Миколаївський морський торговельний порт” не надійшли.

Позивач листами від 09.10.2008р. №№168,169, від 15.10.2008р. №177, від 28.10.2008р. №№172,173 неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконати вищезазначені платіжні доручення належним чином та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок ДП “Миколаївський морський торговельний порт”.

Листом 23.10.2008р. №26/309 банк повідомив клієнта про те, що тимчасовим адміністратором банку було прийнято рішення про повернення на рахунки платників коштів в іноземній валюті, списаних з їх рахунків з 26 вересня по 6 жовтня 2008 року з подальшим блокуванням цих коштів. Цього ж дня списані кошти позивача у розмірі 21 668,79 доларів США та 33 211,87 доларів США були повернуті на рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.10.2008р. №№V412 та V359.

Відповідно до ч.1 ст.1075 Цивільного кодексу України, позивач листом від 02.12.2008р. №179, повідомив відповідача про розірвання вищезазначеного договору в односторонньому порядку. До вказаного листа позивачем було додано заяви про закриття валютного та гривневого рахунків, оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003р., в яких було зазначено про перерахування залишку коштів на відповідні рахунки позивача в філії ЗАТ “ПУМБ”.

Згідно з ч.3 ст.1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003р., закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку, встановленого зразку.

Пунктом 2.3 договору банківського рахунку № 433375/05-В передбачався п’ятиденний строк (з дня отримання банком відповідної заяви) для закриття банком рахунку.

Відповідач вимоги позивача не виконав, перерахування коштів відповідно до заяв позивача не здійснив, залишок грошових коштів з розрахункових рахунків позивача не повернув.

Відповідно до ч. 3 статті 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що лист про розірвання договору банківського рахунку № 433375/05-В та заява про закриття рахунку були отримані відповідачем 02.12.2008 року - договір банківського рахунку № 433375/05-В від 01.08.2005 року є розірваним з 02.12.2008 року, в зв’язку з цим у відповідача відсутні правові підстави для володіння грошовими коштами позивача, що залишились на рахунках.

Відповідно до виписки по валютному рахунку позивача, залишок коштів складає 55054,02 доларів США; відповідно до виписки по гривневому рахунку позивача, залишок коштів складає 7315,22 гривні.

Як передбачено ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка зберегла майно у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Посилання відповідача у відзиві на мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений постановою Правління НБУ №308 від 07.10.2008р., суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Вищезазначеною постановою Правління НБУ, призначено тимчасову адміністрацію відповідача строком на 1 рік - з 07.10.2008 до 06.10.2009, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Приписами ч.1 ст.85 названого Закону передбачено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

З матеріалів справи вбачається, що обов’язок перерахувати залишок коштів позивача на відповідні його рахунки в Філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк” у відповідача виник після подання позивачем заяв про розірвання договору банківського рахунку та про закриття рахунків –02.12.2008р., тобто під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Отже, в силу вимог ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, на ці вимоги мораторії не поширюється.

Посилання відповідача у відзиві на рішення тимчасового адміністратора про блокування коштів позивача суд також до уваги не приймає, на підставі наступного.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ст.192 даного Кодексу грошові кошти – є річчю (майном).

За умовами статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Положеннями статті 319 ЦК України передбачається, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких умов, не перерахування відповідачем грошових коштів позивача на його рахунки в іншому банку, відповідно до поданих згідно з законодавством заяв про закриття рахунків –є порушенням права власності позивача на грошові кошти, що йому належать.

Відповідно до статті 16 ЦКУ, способом захисту цивільних прав може бути, зокрема, примусове виконання обов’язку в натурі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані у відповідності до законодавства, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1 Позов задовольнити в повному обсязі.

2 Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство), в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Миколаєві”, 54013, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 4-а перерахувати грошові кошти в сумі 55054,02 доларів США з розрахункового рахунку №26002302433375/840 на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі” №26004901026048 (NIC-506202-USD-3004-01) в філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк”, МФО 326126.

3 Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство), в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Миколаєві”, 54013,м.Миколаїв, вул.Декабристів, 4-а перерахувати грошові кошти в сумі 7315,22 грн. з розрахункового рахунку №26003301433375/980 на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі” №26004901026048 (NIC-506202-UAH-3004-01) в філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк”, МФО 3261267.

4 Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), код ЄДРПОУ 00039002, 01001, м.Київ, пр.Шевченка,12, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Миколаєві”, 54013, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 4-а, ЄДРПОУ 09326430 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі", 54017, м.Миколаїв, вул. Фалеєвська,24, оф.5, код ЄДРПОУ 31883013 (р/р 26004901026048 (NIC-506202-USD-3004-01) в Філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк" МФО 326126) 550,55 доларів США держмита.

5 Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), код ЄДРПОУ 00039002, 01001, м.Київ, пр.Шевченка,12, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Миколаєві”, 54013, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 4-а, ЄДРПОУ 09326430 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі", 54017, м.Миколаїв, вул. Фалеєвська,24, оф.5, код ЄДРПОУ 31883013 (р/р 26004901026048 (NIC-506202-UAH-3004-01) в Філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк" МФО 326126) 102,0 грн. держмита, та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

К.Л.Василяка