Справа № 1-181/08

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 жовтня 2008 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Розман М.М.

при секретарі Цех Г.М.

з участю прокурора Дьолог Я.М.,

захисника ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3.

та представника потерпілої ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого водієм ПП «Браєр», неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину,

передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15 грудня 2007 року близько 10 години в м. Тячів, керуючи автомобілем "ЗАЗ 110557" д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Армійській в напрямку центру, грубо порушуючи вимоги п.п. 1,5; 2,3 "б"; 10,1; 11,2; 12,3 та 12,4 Правил дорожнього руху, якими передбачено, що «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год», через перевищення допустимої в населених пунктах швидкості 60 км/год. та незастосування вчасного екстреного гальмування, знаходячись навпроти будинку № 73 в області вузької суцільної лінії розмітки білого кольору, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вчинив наїзд передньою частиною свого автомобіля на велосипедистку ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху транспортного засобу, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_6. тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою органів грудної порожнини, синців верхніх повік обох очей, закритого перелому правої м/гомілкової кістки, а також розриву акроміально-ключинного зчленування з надакроміальним підвивихом, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково посилаючись на те , що потерпіла також порушила правила дорожнього руху та пояснив, що 15 грудня 2007 року він поїхав по роботі в м. Тячів і заїхавши в місто він побачив як у попутньому напрямку, по лівій проїзній частині, ближче до узбіччя їде велосипедист, а коли відстань між ними почала скорочуватись, то велосипедист не подаючи сигналу і не оглядаючись почав перетинати проїзну частину дороги з ліва на право. Бачачи це він засигналив і почав різко гальмувати та враховуючи, що не було зустрічного транспорту вивернув кермо вліво. Однак відстань між ними була малою і він допустив наїзд на велосипедиста, який після наїзду впав йому на лобове скло, а з нього на дорогу перед автомобілем. Він вийшов з автомобіля і побачив, що велосипедистом виявилась жінка. Потім зупинив автомобіль і відправив жінку в лікарню, а сам залишився очікувати на приїзд працівників міліції. Цивільний позов не визнає, оскільки вже надавав посильну допомогу потерпілій , відвідував її в лікарні і купляв ліки. Просить його суворо не карати.

Розглянувши матеріали кримінальної справи , суд вважає , що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні доведена повністю. Крім його особистого часткового визнання фактичних обставин справи це стверджується зібраними під час досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні стверджено, що 15.12.2007 року вона вирішила відвідати сестру, яка знаходилась на лікуванні в Тячівській районній лікарні та на велосипеді поїхала по вулиці Слов'янській, виїхала на проїжджу частину дороги вул. Червоноармійської і по лівій обочині їхала в напрямку центра м. Тячів. Коли почала переїжджати проїзну частину з ліва на право та будучи по середині дороги почула звук сигнала із рухаючогося позаду неї автомобіля та відчула удар , від якого її викинуло на капот та переднє скло автомобіля, яке розбилося. Від цього вона втратила свідомість і прийшла до себе тільки в лікарні. Цивільний позов підтримала , так як підсудний не виконав взяті на себе обов'язки.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 15.02.2007 року встановлено місце вчинення злочину.

(а.с. 9-11)

З протоколу огляду транспортного засобу від 20.02.2008 року встановлено наявні пошкодження причетного до ДТП автомобіля.

( а.с. 38, 39)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 146 від 25.02.2008 року у потерпілої ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою органів грудної порожнини, синців верхніх повік обох очей, закритого перелому правої м/гомілкової кістки, а також розриву акроміально-ключичного зчленування з надакроміальним підвивихом, які могли бути спричинені дією твердих тупих та тупо-гранних предметів, можливо при ударі виступаючими частинами легкового автомобіля при ДТП, та послідуючого падіння на тверде покриття дороги. Строку події 15.12.2007р. відповідають і відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

(а.с. 52)

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 64 від 8 вересня 2008 року наявність у гр. ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою органів грудної порожнини, синців верхніх повік обох очей, закритого перелому правої малогомілкової кістки, розриву акроміально-ключичного зчленування з надакроміальним підвивихом та їх наслідків у вигляді: застарілого розриву правого акроміально-ключичного з'єднання, консолідованого перелому нижньої третини правої малогомілкової кістки. Виникли вище зазначені тілесні ушкодження та їх наслідки від дії тупих та тупогранних предметів або ударянні об такі при ударі виступаючими частинами рухаючогося легкового автомобіля, під час ДТП, що мала місце 15.12.2007 року.

Тілесні ушкодження у вигляді: забою органів грудної порожнини , синців верхніх повік обох очей, мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; ЗЧМТ, струсу головного мозку потребують лікування строком більше 6 але менше 21 дня і за цією ознакою кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я; закритого перелому правої малогомілкової кістки, розриву акроміально-ключичного зчленування з надакроміальним підвивихом та їх наслідки у вигляді: застарілого розриву правого акроміально-ключичного з'єднання, консолідованого перелому нижньої третини правої малогомілкової кістки потребують лікування строком більше 21 дня і за цією ознакою кваліфіковано як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

( а.с.136-139)

З висновку судової автотехнічної експертизи № 8151-1 від 23.02.2008 року встановлено, що умовою виникнення даної ДТП з технічної точки зору стали обставини, пов'язані з невідповідністю дій водія ОСОБА_1 технічним вимогам п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України (тобто факт перевищення швидкості руху та не застосування вчасно екстреного гальмування), чим він себе позбавив технічної можливості уникнути ДТП.

До ДТП спричинили також і дії велосипедиста ОСОБА_5, яка всупереч вимогам ПДР України, неочікуване виїхала га смугу руху транспортного засобу, не надавши йому переваги, чим створила небезпеку для руху.

(а.с. 45-48)

 Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, які узгоджуються щодо фактичних обставин справи між собою, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Доводи підсудного про недотримання потерпілою Правил дорожнього руху України не спростовують його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину та не вказують на відсутність в його діях складу цього злочину.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та ступінь його вини , дані про особу підсудного, який раніше не судимий, по місцю проживання і роботи характеризується позитивно, молодий за віком.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає часткове визнання своєї вини і активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд не найшов.

 Враховуючи наведене, за наявності альтернативної санкції ч. 1 ст. 286 КК України , суд вважає, що відносно підсудного ОСОБА_1 необхідно і доцільно призначити покарання в виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої , розмір якого в сумі 1884 гривні підтверджений довідкою ЦРЛ від 25.02.2008 року за № 89 на підставі ст. 1206 ЦК України слід задовольнити.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково , на суму 278 гривень , яка підтверджена письмовими доказами , в тому числі за проїзд разом супроводжуючою особою в м. Ужгород.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди , суд враховує наявність такої шкоди , тобто що протиправними діями підсудного заподіяно тілесні ушкодження потерпілій , що привело до зазнання нею фізичного болю і страждань , душевних страждань , втрати нормальних життєвих зв'язків.

При цьому суд бере до уваги , що настанню ДТП , яка привела до зазначених наслідків , сприяла також груба необережність потерпілої , а тому сума заявленого позову в розмірі 40000 гривень є надмірною і нічим не ствердженою, та з врахуванням вимог розумності і справедливості , суд вважає за можливе позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково , на суму 4000 гривень , яка є необхідною і достатньою для відновлення нормальних життєвих зв'язків.

Судові витрати в кримінальній справі покласти на підсудного , а за заявлення і підтримання цивільного позову на цивільного відповідача.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України , суд ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 1 (одна тисяча) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Браєр» на користь ОСОБА_5 278 гривень в відшкодування заподіяної матеріальної шкоди , 4000 ( чотири тисячі ) гривень в відшкодування моральної шкоди та 450 гривень вартості правової допомоги.

Цивільний позов прокурора Тячівського району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового відділу Тячівської райдержадміністрації 1884 ( одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) гривні витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1 363 гривні 20 копійок на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області , код ЄДРПОУ 25575144 , банк -УДК в Закарпатській області , МФО 812016 , р\р 35224002000411, ІПН 255751407015, Св. плат ПДВ 10119511 за проведення судової автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий: М.М.Розман