ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________
УХВАЛА
"22" січня 2013 р.
Справа № 5017/1952/2012
Суддя господарського суду Одеської області Лічман Л.В., отримавши заяву (зареєстрована 21.01.2013 р. за вх. № 1985/2013) Відкритого акціонерного товариства „Одеська фабрика нетканих матеріалів” про розстрочку виконання судового рішення від 18.09.2012 р. в порядку ст.121 ГПК України по справі № 5017/1952/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ” до Відкритого акціонерного товариства „Одеська фабрика нетканих матеріалів” про стягнення 74190,90 грн.,
встановив:
21.01.2013 р. до канцелярії суду надійшла заява (вх. № 1985/2013) Відкритого акціонерного товариства „Одеська фабрика нетканих матеріалів” про розстрочку виконання судового рішення від 18.09.2012 р. в порядку ст.121 ГПК України по справі № 5017/1952/2012 строком на один рік (12 місяців), яка мотивована скрутним фінансовим становищем на підприємстві.
Відповідно до п.7.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 р. № 9 заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63, ст.121 ГПК України, про що виноситься ухвала.
Згідно ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Невиконання вищенаведених норм є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.
В підтвердження направлення копії заяви з додатками стягувачу ТОВ „ІНФОКС” в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ” заявником не надано жодних доказів, про що свідчить перелік додатків до заяви.
Приймаючи до уваги те, що жодних документальних підтверджень належного виконання заявником покладених на нього ч.1 ст.56 та п.2 ч.1 ст.57 ГПК України обов’язків не представлено, заява (зареєстрована 21.01.2013 р. за № 1985/2013) Відкритого акціонерного товариства „Одеська фабрика нетканих матеріалів” з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду за правилами п.6 ч.1 ст.63, ст.121 ГПК України.
Керуючись ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57, п.6 ч.1 ст.63, ст.ст.86,121 ГПК України, ухвалив:
Заяву (зареєстрована 21.01.2013 р. за вх. № 1985/2013) Відкритого акціонерного товариства „Одеська фабрика нетканих матеріалів” про розстрочку виконання судового рішення від 18.09.2012 р. в порядку ст.121 ГПК України по справі № 5017/1952/2012 з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.
Додаток: заява про розстрочку на 2 (двох) арк. та додатки до неї на 4 (чотирьох) арк.
Суддя Лічман Л.В.
The court decision No. 28733588, Commercial Court of Odesa Oblast was adopted on 22.01.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 5017/1952/2012. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: