Decision № 28604337, 09.01.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

09.01.2013 р. Справа № 5008/1029/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоіндустрія", м. Берегово

про стягнення 14 587 грн. 04 коп., в тому числі 14 000 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 477 грн. 53 коп. пені, 14 грн. інфляційних нарахувань та 95 грн. 51 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники:

Позивача - Локота А.В., довіреність б/н від 09.01.2013 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоіндустрія", м. Берегово про стягнення14 587 грн. 04 коп., в тому числі 14 000 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 477 грн. 53 коп. пені, 14 грн. інфляційних нарахувань та 95 грн. 51 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору транспортного експедирування № 05/06 від 05.06.2012 року, а саме не оплатив вартість наданих йому транспортних послуг в розмірі 14 000 грн. Крім того, за порушення термінів оплати за надані відповідачу транспортні послуги, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 477 грн. 53 коп. (п. 4.5. договору), 14 грн. інфляційних нарахувань та 95 грн. 51 коп. три проценти річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.11.2012 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 28.11.2012 року та 11.12.2012 року, надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві; повідомлення про вручення ухвали від 14.11.2012 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 28.11.2012 року, 11.12.2012 року та 09.01.2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав. Згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

5 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000" (експедитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лісоіндустрія" (клієнтом) був укладений договір транспортного експедирування № 05/06. Згідно умов даного договору експедитор (позивач) взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу клієнта, а саме: здійснювати пошук перевізника; організовувати забезпечення відправлення та одержання вантажу; проводити інші операції пов'язані з перевезенням. Послуги за вказаним договором надаються протягом строку договору на підставі заявки клієнта (відповідача), яка надається експедиторові у письмовій формі шляхом надіслання факсимільним зв'язком або електронною поштою (п. 1.2. договору).

На підтвердження надання експедитором клієнту послуг за цим договором складаються відповідні акти в строк 3 -5 днів по наданні послуг шляхом надіслання Укрпоштою (п. 1.3. договору).

Розділом 3 договору встановлено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках фактурах експедитора (позивача), або окремих додатках. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку клієнта (відповідача) на розрахунковий рахунок експедитора (позивача) або готівкою шляхом внесення коштів в касу експедитора (позивача) протягом 5 -ти банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунка -фактури експедитора, товарно - транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт.

Згідно до заявки на транспортний засіб № 16/07/12 від 16.07.2012 року, яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств, відповідач - ТОВ „Лісоіндустрія" замовив у позивача перевезення вантажу за маршрутом: м. Берегово (Україна, Закарпатська область) ska Olca (Словаччина) автомобілем Renault (Рено) АО 70 85 ВА, прич. АО 03 65 ХТ, вартість робіт - 14 000 грн. Вказана заявка містить всі істотні умови.

Позивачем було здійснено перевезення вантажу згідно отриманої заявки № 16/07/12, що підтверджується міжнародною товарно -транспортною накладною CMR А № 708523, згідно якої вантаж було доставлено в місце призначення без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) (а.с. 11). За надані транспортні послуги позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № СФ-0000119 від 27.07.2012 року на загальну суму 14 000 грн.

Акт виконаних робіт № 140 від 27.07.2012 року на суму 14 000 грн. було направлено відповідачу, проте він не був підписаний останнім.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново -господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної, а саме міжнародною товарно - транспортною накладною CMR А № 708523, що підтверджує факт виконання вказаного перевезення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було узгоджено строк розрахунків за надані позивачем послуги, який визначений в розділі 3 Договору.

В порушення зазначених норм Закону та умов договору відповідач, як замовник перевезення (клієнт), свій обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14 000 грн. Суд враховує, що не підписання замовником акту виконаних робіт не є підставою не проведення оплати наданої послуги, оскільки послуга фактично надана позивачем, про що свідчить відсутність зауважень щодо повноти та якості послуги перевезення.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у справі, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за надані транспортні послуги у розмірі 14 000 грн.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 14 000 грн. заборгованості за надані транспортні послуги.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 477 грн. 53 коп.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Пунктом 4.5. договору сторони передбачили, що у випадку порушення клієнтом (відповідачем) строків проведення розрахунків, він зобов'язаний сплатити на користь експедитора (позивача) пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 477 грн. 53 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України одна сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу другої сторони зобов'язана сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних втрат за період прострочки складає 14 грн. та сума трьох процентів річних за період прострочки складає 95 грн. 51 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 677 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 909, ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 230 -232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоіндустрія", м. Берегово, вул. Фабрична, 14 (код ЄДРПОУ 30640834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород, вул. Собранецька, 18/2 (код ЄДРПОУ 36132332) суму 14 587 (Чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень) грн. 04 коп., в тому числі 14 000 (Чотирнадцять тисяч гривень) грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 477 (Чотириста сімдесят сім гривень) грн. 53 коп. пені, 14 (Чотирнадцять гривень) грн. інфляційних нарахувань, 95 (Дев'яносто п'ять) грн. 51 коп. три проценти річних, а також суму 1 677 (Одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень) грн. 43 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.01.2013 року

Суддя Пригара Л.І.