Decision № 2838445, 22.12.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" грудня 2008 р. Справа № 17/592/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, довіреність № 829257 від 15.10.2008 року;

від відповідача -не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/592/08

За позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус - Плюс», м. Миколаїв, вул. Ульянових, 1,

про: стягнення заборгованості за договором купівлі-проджу від 07.05.2008 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус - Плюс» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-проджу від 07.05.2008 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

07.05.2008 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № б/н від 07.05.2008 року (надалі - договір). Згідно договору позивач поставляє, а відповідач приймає та оплачує товар, найменування, кількість та вартість якого встановлюється окремим додатком к справжньому договору (накладними).

Відповідно до Договору Відповідачу були поставлені товари:

07.05.2008 року за накладною № б/н від 07.05.2008 року на суму 143,25 грн. (сто сорок три грн. 25 коп.) та накладною № б/н від 07.05.2008 року на суму 329,00 грн. (триста двадцять дев'ять грн. 00 коп.),

12.05.2008 року за накладною № б/н від 12.05.2008 року на суму 180,00 грн. (сто вісімдесят грн. 00 коп.) та накладною №б/н від 12.05.2008 року на суму 168,75 грн. (сто шістдесят вісім грн. 75 коп.),

21.05.2008 року за накладною № б/н від 21.05.2008 року на суму 449,00 грн. (чотириста сорок дев'ять грн. 00 коп.) та накладною №б/н від 21.05.2008 року на суму 165,00 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 00 коп.),

29.05.2008 року за накладною № б/н від 29.05.2008 року на суму 198,75 грн. (сто дев'яносто вісім грн. 75 коп.) та накладною №б/н від 29.05.2008 року на суму 264,00 грн. ( двісті шістдесят чотири грн. 00 коп.),

05.06.2008 року за накладною № б/н від 05.06.2008 року на суму 198,75 грн. (сто дев'яносто вісім грн. 75 коп.) та накладною №б/н від 05.06.2008 року на суму 438,00 грн. (чотириста тридцять вісім грн. 00 коп.).

Таким чином Відповідачу було поставлено товару на загальну вартість 2 534,50 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири грн. 50 коп.).

Відповідач прийняв товар - найменування, кількість та вартість якого встановлена вищевказаними накладними, що свідчить про підпис уповноваженої особи Відповідача засвідчених мокрою печаткою ТОВ "Глобус - Плюс" на усіх вищевказаних накладних.

Відповідно до п.2.2 договору дата зазначена на накладних є початком періоду терміну сплати за товар або його повернення.

Свої зобов'язання за договором Відповідач не виконав. У зазначений термін п.2.1. Договору - сім днів - Відповідач не здійснив оплату чи повернення товару по жодній із вищевказаних накладних.

24 червня 2008 року за № 24/1 Відповідачу була відправлена претензія, на яку Відповідач не відреагував і не надав письмової відповіді.

Таким чином своєю бездіяльністю Відповідач порушує умови п. 2.1 Договору та спричиняє Позивачу збитки у вигляді понесення додаткових витрат. Додаткові витрати які необхідно понести Позивачу складаються з вартості грошових витрат на юридичні та правові консультації, складання необхідних процесуальних документів та витрат на представництво інтересів Позивача в суді першої інстанції по даному позову.

Своїми діями Відповідач також заподіяв Позивачу і моральну шкоду, що складається з псування ділової репутації Позивача як сумлінного підприємця та роботодавця, у зв'язку з тим що Позивач не в змозі своєчасно розрахуватись з постачальниками сировини та матеріалів і робітниками за виконану роботу; душевних страждань, які Позивач зазнав у зв'язку зі приниженні своєї честі та гідності. Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій Відповідача, Позивачу було завдано моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Враховуючи вищевикладене позивачем, останні просить задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, у судові засідання не з'явився, відзив та заперечення на позов не надав. Таким чином, позовна заява, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно умов вищезазначеного договору та за вищезазначеними накладними відповідача було поставлено товар на загальну суму 2534,50 грн., суму якого відповідачем не було оплачено.

Відповідачу була направлена відповідна претензія, яка була залишена без відповіді та задоволення .

Відповідно до умов п. 3.1 договору в разі несвоєчасної оплати за товар, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення оплати.

Сума пені складає 217,09 грн.

Також відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нарахована сума боргу з урахування збитків від інфляції у сумі 13,23 грн. та 27,13 грн. три відсотки річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму збитків, завданих позивачу у зв'язку з понесеними витратами за юридичні консультації для підготовки позовної заяви до суду в сумі 500 грн., що підтверджується відповідним договором та квитанцією про оплату послуг.

Щодо задоволення цих позовних вимог, суд виходив з наступного:

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" на питання „ Чи можливе віднесення до "інших витрат, пов'язаних з розглядом справи" (в розумінні статті 44 ГПК) витрати сторін у справі, яких вони зазнали у зв'язку з відрядженням представників (своїх працівників) для участі в судових засіданнях (проїзд, проживання, харчування та ін.), а також: кошти, сплачені за надання правової допомоги не адвокатом, а іншою особою (юристом), яка не перебуває зі стороною у трудових відносинах? Чи повинен суд, не знайшовши підстав для віднесення відповідних сум на іншу сторону у справі, зазначити про це у резолютивній частині рішення?" Вищий господарський суд України відповів: „В абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Водночас у господарського суду немає передбачених законом підстав вважати відповідними витратами згадані у наведеному питанні видатки сторони у справі, а так само зазначати про відмову в їх стягненні у резолютивній частині судового рішення.

Якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника (працівників) або з оплатою послуг фахівця (крім адвоката), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків. "

Враховуючи наведене, ці позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача суми завданої моральної школи в розмірі 2000 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до Постанови пленум Верховного суду України № 4 від 31.03.95 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування ,не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктами 8, 9 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Склад цивільного правопорушення з заподіяння шкоди включає протиправну поведінку особи, наявність шкоди, вину особи, яка її заподіяла, та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає застосування деліктної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди по відношенню до особи, якій адресована відповідна вимога.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частина 3 ст. 23 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Позивач не надав жодних доказів щодо будь-яких душевних страждань у зв'язку з несплатою боргу відповідачем, доказів укладення будь-яких угод з відповідними постачальниками, доказів будь-яких претензій до позивача з боку працівників та постачальників.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав, що є підставою для відшкодування моральної шкоди, то суд дійшов висновку про неможливість задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Плюс», (м. Миколаїв, вул.Ульянових, 1, код 30680180) суму основного боргу у розмірі 2534,50 грн., суму пені у розмірі 217,09 грн., 3% річних в сумі 27,13 грн., збитки від інфляції у розмірі 13,23 грн., 500 грн. збитків, пов'язаних з витратами на юридичні послуги, 63,45 грн. держмита та 73,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1).

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя С.М.Коваль