Court ruling № 28292046, 10.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року м. Київ К-24395/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Лосєв А.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2010 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 р.

у справі №2-а-19851/09/0570

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

до Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»

про зобов'язання надати доступ посадовим особам позивача до планової перевірки та надати необхідні для цього документи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області (далі -позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»(далі -відповідач) про зобов'язання надати доступ до планової перевірки та необхідні документи для здійснення перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2010 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу 03.11.2009 р., 06.11.2009 р. та 09.11.2009 р. на підставі направлень від 03.11.2009 р. № 1315, 1316, 1319, 1320 було здійснено вихід на адресу відповідача з метою проведення планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Національного банку «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Строк перевірки згідно вказаних направлень був з 03.11.2009 р. по 12.11.2009 р.

Однак до проведення перевірки представники позивача відповідачем допущені не були. За результатами недопуску посадовими особами позивача було складено акти про невиконання законних вимог посадових осіб податкових органів, а саме - від 03.11.2009 р. №0468/05/15/23/19382607 та №0473/05/15/23/19382607; від 06.11.2009 р. №0481/05/15/23/19382607 та від 09.11.2009 р. №0487/05/15/23/19382607.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог зазначеного Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно зі ст. 16 зазначеного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в України»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Правовий аналіз вказаних норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що органи державної податкової служби є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за додержанням порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в статтях 11№ та 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, відповідно до приписів ст. 11№ позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Перелік підстав для проведення позапланових виїзних перевірок встановлений положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що позивач вимагає зобов'язати надати доступ посадовим особам до проведення планової перевірки, що не потребує рішення суду.

Крім того, відповідно до приписів ст. 104 КАС, у редакції чинній на час звернення позивача до суду із даним позовом, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення кореспондуються із п. 5 ч. 4 ст. 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного судові інстанції дійшли правомірних висновків, що ані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ані іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема зобов'язання надати доступ посадовим особам перевірки та надати необхідні для цього документи.

Слід також зазначити, судами було обґрунтовано встановлено, що з направлень на перевірку від 03.11.2009 р. вбачається, що строк перевірки був встановлений з 03.11.2009 р. по 12.11.2009 р., тоді як позовні вимоги заявлені після закінчення наданих повноважень посадовим особам позивача.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2010 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 р. у справі №2-а-19851/09/0570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Лосєв А.М.