Court ruling № 28217810, 26.11.2012, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2012 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,-

встановила:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, який уточнив в ході розгляду справи (а. с. 135-136) та просив, як зазначено в рішенні суду, стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 014/0018/74/87342 від 24 грудня 2007 року у розмірі 123 535, 82 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ (на дату 08.02.2012 року 1 дол. США дорівнює 7, 9897 грн.) складає 987 014,14 грн., а також судові витрати у розмірі 3 339,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що 24 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками після зміни назви є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0018/74/87342 про надання кредиту в сумі 71 659,00 доларів США, в тому числі - комісія в розмірі 1 059,00 за оформлення кредиту, строком по 24 грудня 2027 року, із сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 грудня 2007 року був укладений договір поруки № 014/0018/74/87342/1, відповідно до якого поручителем ОСОБА_2 є ОСОБА_3, яка у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором несе солідарну відповідальність перед Кредитором. Вказуючи на те, що відповідачі не виконують свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, представник позивача на позові наполягала і просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, підтвердив факт укладення відповідачами кредитного договору та отримання коштів, не визнав порушення ними умов договору щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за нехваткою коштів.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2012 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області 23.11.1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області 01.06.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ООД АТ «Райффайзен Банк Аваль» /65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949/ загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 123 535, 82 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (на дату 08.02.2012 року 1 дол. США дорівнює 7, 9897 грн.) складає 987 014,14 грн. дев'ятсот вісімдесят сім тисяч чотирнадцять грн. 14 коп.). Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2012 року, в якій просять рішення суду першої інстанції змінити і надати розстрочку виконання рішення суду на 210 місяців, починаючи з 19.07.2014 року, посилаючись на те, що з даним рішенням не згодні та на порушення норм матеріального права.

Позивачем рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (ч. 5 ст. 76 ЦПК України), що підтвердив в судовому засіданні і їхній представник, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовльняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14.12.2007 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про надання кредиту у розмірі 71 659,00 доларів США з метою придбання квартири.

24 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками після зміни назви є Публічне акіонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0018/74/87342 про надання кредиту в сумі 71 659,00 доларів США, в тому числі - комісія в розмірі 1 059,00 дол. США за оформлення кредиту, строком по 24 грудня 2027 року, із сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами.

Позивач повністю та в строк виконав зобов'язання за кредитним договором - видавши ОСОБА_2 кредитні кошти.

Проте відповідач ОСОБА_2 на порушення умов кредитного договору своєчасно й у повному обсязі не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування коштами.

Згідно п. 1.3.3. кредитного договору до обов'язків відповідача (позичальника) було покладено щомісячне до 24-го числа кожного місяця часткове повернення кредиту та щомісячна до 24-го числа кожного місяця сплата відсотків за фактичне використання кредитних коштів. У випадку невиконання зобов'язань за договорами, відповідач (позичальник) за вимогою банку повинен протягом 30 календарних днів з моменту надіслання Позивачем (кредитором) відповідного листа-повідомлення здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені Кредитними договорами.

Згідно з п. 9.1. Кредитного договору у випадку невиконання Відповідачем умов цього договору Кредитор має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_3 було підписано договір поруки № 014/0018/74/87342/1 від 24 грудня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2

Відповідно до п. п. 2.2., 3.1. договору поруки № 014/0018/74/87342/1 від 24 грудня 2007 року, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Про порушення зобов'язання та необхідність повного погашення боргу Відповідачі повідомлені належним чином.

Однак, на цей час Відповідачі не виконують свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами.

Згідно п. 16.3. Кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

08 липня 2009 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було підписано додаткову угоду № 1 до Кредитного договору №014/0018/74/87342 від 24 грудня 2007 року з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальникав в умовах кризових явищ в економіці. Відповідно до якої фактична заборгованість за сумою Кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами. Тимчасово на період з 08 липня 2009 року по 08 липня 2010 року зменшено розмір щомісячного платежу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим Позивачем станом на 08.02.2012 року борг Відповідачів перед Позивачем cкладає 123 535, 82 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (на дату 08.02.2012 року 1 дол. США дорівнює 7, 9897 грн.) складає 987 014,14 грн. /дев'ятсот вісімдесят сім тисяч чотирнадцять грн. 14 коп./, у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 80 784, 36 дол. США, в еквіваленті 645 442, 80 грн;

- заборгованість за відсотками - 16 503, 56 дол. США, в еквіваленті 131 858, 49 грн.;

- пеня за прострочення тілу кредиту - 2 614, 84 дол. США, в еквіваленті 20 891,79 грн.;

- за прострочення відсотків по кредиту - 23 633, 06 дол. США, в еквіваленті 188 821, 06 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 339,00 грн.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль», вважав їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Суд не прийняв до уваги заперечення представника відповідачів щодо валюти кредиту. Відповідно до положень п. 15.5. Договору у разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе Позичальник. З підписанням Договору, Позичальник свідчить, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану Позичальника.

З урахуванням встановлених по справі обставин та на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549, 550, 554, 612, 625, 626, 629, 632, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 1, 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. п. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю», п. п. 1.2, 1.4, 1.5 Положення про порядок видачі Національним Банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ за № 483 від 14.10.2004 року, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.11.2004 року за № 1429/10028, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також стягнув з відповідачів на користь позивача судові витрати в рівних частках.

Крім того, як зазначено в рішенні суду, представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду та просив суд відстрочити виконання рішення.

Однак, суд вважав, що заява не підлягає задоволенню, так як ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїй заяві не вказали жодних підстав, передбачених ст. 373 ЦПК України, які б вказували на наявність випадків, які б дали суду підстави для розстрочення виконання рішення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, задовольнивши позовні вимоги позивача.

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам матеріального і процесуального права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем та відповідачем ОСОБА_2 24.12.2007 року укладено кредитний договір № 014/0018/74/87342, відповідно до п. п. 1.1., 1.1.2.1., 1.1.2.2., 1.1.5.1., 1.2. якого, банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 71 695 доларів США терміном по 24.12.2027 року зі сплатою 13 відсотків річних за користування кредитними коштами та оплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 059 дол. США (а. с. 21-28).

Зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором були забезпечені порукою, шляхом укладення між позивачем та ОСОБА_3 договору поруки № 014/0018/74/8734/1 від 24.12.2007 року (а. с. 34-35). Відповідно до умов зазначеного договору, ОСОБА_3 є поручителем ОСОБА_2, яка поручилася перед позивачем за виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі. У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видавши ОСОБА_2 обумовлену зазначеним кредитним договором суму кредиту (а. с. 12).

Станом на 08.02.2012 року, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_2, заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором склала 123 535,82 долари США - 987 014,14 грн. (а. с. 137-143).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (п. 2.2., 4.1. договору поруки).

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів та неустойки незалежно від настання строку виконання зобов'язання.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України та правильно стягнуті судом з відповідачів в рівних частках.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відповідач лише в ході судового розгляду дізнався, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» одна і та ж особа, та в зв'язку з тим, що позивач в порушення ч. 4 ст. 90 ЦК України не повідомив його про зміну своєї назви, посилаючись на ч. 2 ст. 613 ЦК України, просили розстрочити зобов'язання та виконання судового рішення, судова колегія не може прийняти до уваги.

Оскільки, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, на яку посилаються відповідачі, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочено на час прострочення кредитора.

Однак, як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі, відповідачі та в судовому засіданні представник відповідачів не вказали, яким чином неповідомлення їх про зміну назви позивача перешкоджало їм виконати обов'язок за кредитним договором і чому вони не могли виконати свого обов'язку за кредитним договором (ст. 613 ЦК України).

Тому, судова колегія вважає, що зміна назви позивача з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не є перешкодою для відповідачів щодо виконання обов'язку по кредитному договору, враховуючи визначений в кредитному договорі (ст. 7 договору) порядок погашення кредиту, відомості про зміну якого, у зв'язку з зміною назви позивача, в матеріалах справи відсутні.

В зв'язку з цим, відсутні і підстави для зміни рішення суду першої інстанції та розстрочки виконання рішення суду з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Інші доводи в апеляційній скарзі відсутні.

Таким чином, враховуючи викладене, надані докази, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно відхилити, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2012 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2012 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич