Decree № 28043617, 11.12.2012, Vinnytsia Circuit Administrative Court

Approval Date
11.12.2012
Case No.
2а/0270/5487/12
Document №
28043617
Form of legal proceedings
Administrative
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5487/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еріс ХХІ"

про: стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ, податковий орган або позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еріс ХХІ" (далі - ТОВ "ТД Еріс ХХІ" або відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість у сумі 5 270 грн. Податковим органом вживались заходи для добровільної сплати вказаної заборгованості, проте проплати так і не відбулось, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 10.12.2012 року за вх. № 31504 надав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання теж не з'явився, після направлення на його адресу судової кореспонденції, до суду повернувся невручений конверт із зазначенням "за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ТОВ "ТД Еріс ХХІ" вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частина 6 цієї ж норми КАС України передбачає, що при відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але, якщо прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Водночас за ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За даних обставин, суд вважає, що вжив всіх засобів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи та реалізації наданих прав, а тому з урахуванням заяви позивача та враховуючи неявку відповідача, приходить до висновку про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, після надання доказам юридичної оцінки, після повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі, з огляду на наступне.

ТОВ "ТД Epic XXI" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 09.09.2010 року, перебуває на податковому обліку з 13.09.2010 року.

Станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 5270, 00 грн.

Дана заборгованість виникли внаслідок несплати штрафних санкціях, які визначені в таких податкових повідомленнях - рішеннях:

- № 0004961600 від 28.04.2012 pоку (а. с. 9), яке було прийняте на підставі висновків акту № 59/15-212/37281602 від 13.04.2012 року (а. с. 10);

- № 0005601600 від 28.05.2012 pоку (а. с. 11), яке було прийняте на підставі висновків акту № 115/15-212/37281602 від 15.05.2012 року (а. с. 13);

- № 0005611600 від 28.05.2012 pоку (а. с. 14), яке було прийняте на підставі висновків акту № 116/15-212/37281602 від 15.05.2012 року (а. с. 16);

- № 0005591600 від 28.05.2012 pоку (а. с. 17), яке було прийняте на підставі висновків акту № 117/15-212/37281602 від 15.05.2012 року (а. с. 19);

- № 0006401600 від 14.06.2012 pоку (а. с. 20), яке було прийняте на підставі висновків акту № 180/15-212/37281602 від 25.05.2012 року (а. с. 21);

- № 0006851600 від 11.07.2012 pоку (а. с. 22), яке було прийняте на підставі висновків акту № 262/15-212/37281602 від 22.06.2012 року (а. с. 23).

З метою погашення податкового боргу, позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 483 від 14.06.2012 року (а. с. 29), проте на день звернення до суду грошове зобов'язання не погашено, не оскаржено, а відтак, вважається узгодженим.

Положеннями п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, загальна сума грошового зобов'язання в розмірі 5270, 00 грн. вважається податковим боргом, що необхідно стягнути в примусовому порядку.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або ого частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еріс ХХІ" (код ЄДРПОУ 37281602) заборгованість в сумі 5 270, 00 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят гривень) за рахунок коштів, що перебувають у його власності.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

Previous document : 28043614
Next document : 28043629