Decision № 280108, 18.10.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2006 р.

Справа № 1/342-06-9147

За позовом ТОВ „Одестрансмеханізація”

до відповідача: Приватне виробничо-комерційне підприємство „Південенерго”

про розірвання договору купівлі-продажу, про стягнення 30 000,00 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Стукаленко В.А., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Одестрансмеханізація”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Приватне виробничо-комерційне підприємство „Південенерго”, про розірвання договору від 05.09.2005р. № 3 та стягнення 30 000,00 грн.

18.10.2006р. відповідною заявою позивач змінив заявлені позовні вимоги, виключивши із кола останніх вимогу про розірвання договору від 05.09.2005р. № 3.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору від 05.09.2005р. № 3 та рахунку № 78, згідно платіжного доручення від 07.09.2005р. № 55 ТОВ „Одестрансмеханізація” перерахувало на користь Приватного виробничо-комерційнеого підприємства „Південенерго” грошові кошти в сумі 30 000,00 грн.

З огляду на ту обставину, що Приватне виробничо-комерційне підприємство „Південенерго” в подальшому не передало ТОВ „Одестрансмеханізація” об’єкт купівлі-продажу за названим договором, останнє в судовому порядку вимагає повернути суму попередньої оплати –30 000,00 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу і потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 05.09.2005р. № 3 продавець-відповідач зобов’язався передати покупцю-позивачу кран МКГ-25 БР 1986 року виготовлення протягом семи днів від дати підписання договору.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що на виконання названого договору покупець перерахував, а покупець прийняв в якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. Проте, об’єкт купівлі-продажу в обумовлений сторонами строк переданий покупцю не був. Доказів зворотного відповідач суду не надав.

Виходячи з викладеного, слід визнати підставними дії позивача, який відмовився від договору поставки та вимагає повернути суму здійсненої оплати з огляду на порушення Приватним виробничо-комерційним підприємством „Південенерго” умов договору шляхом ухилення від передачі покупцю обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У цьому зв’язку при вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень Цивільного кодексу України:

- у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665);

- якщо продавець одержав суму попередньої оплати товару, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або суми попередньої оплати (частина 2 статті 693).

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Південенерго” /адреса: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 42/108, р/р 26004013830001 в ОФ АКБ „Імексбанк” м. Одеси, МФО 388584, ЕДРПОУ 33386546, ІНН 333865415547/

на користь ТОВ „Одестрансмеханізація” /адреса: 65021, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 57, кв. 14, р/р 26004312484 в АБ „Південний”, МФО 328209, код 30562589, ІНН 305625815450/

30 000,00 грн. /тридцять тисяч грн. 00 коп./,

300,00 грн. /триста грн. 00 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 30 418,00 грн. /тридцять тисяч чотириста вісімнадцять грн. 00 коп./.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Гарник Л.Л.