Court ruling № 27999960, 11.12.2012, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 0907/2-1626/2011

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

представника ДМП«Івано-Франківськтеплокомуненерго» Пахара О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2012 року задоволено позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 13542 грн. 07 коп. заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що позивач звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості до ОСОБА_3, проте в заяві про уточнення позовних вимог заборгованість просив стягнути з нього, невірно зазначивши прізвище - ОСОБА_5

Крім того, апелянт зазначає, що постійно проживає з своїми батьками в квартирі №5, _______________

Справа №0907/2-1626/2012 Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Провадження № 22ц/0990/2365/2012 Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Категорія 24

АДРЕСА_1, а тому користується послугами теплопостачання та гарячого водопостачання тільки в цій квартирі. Розрахунок за надані послуги здійснює його батько ОСОБА_3 Апелянт вважає, що позивач повинен був належним чином довести, що саме ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед позивачем, однак не зробив цього.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримали та просили про її задоволення.

Представник ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» апеляційної скарги не визнав, рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, вказавши на можливість виправлення описки у зазначенні прізвища боржника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення про задоволення позову ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по оплаті за надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, у зв'язку з чим, станом на 07.03.2012 року заборгованість становила 13542,07 грн.

З таким висновком погоджується і колегія суддів.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» надає відповідачу ОСОБА_2, на ім'я якого видано ордер на квартиру і який фактично проживає АДРЕСА_1 послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання.

Згідно представленого ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» розрахунку боргу за надані відповідачу послуги по квартирі № 4 ( без врахування боргу з об'єднаною квартирою № 5) встановлено, що за період з 01.06.2007 року по 22.06.2011 року заборгованість з врахуванням наявних у абонента пільг становила 9596 грн. 35 коп., а станом на 14.05.2012 року заборгованість складала - 13542 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 11 ЦК України між сторонами існують цивільні права і обов'язки. Тому суд за наведених обставин обґрунтовано вважав, що відповідач згідно ст. ст. 901,903 ЦК України та п.30 «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року № 630, зобов'язаний був оплачувати фактично надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Доводи апелянта про те, що він проживає в АДРЕСА_1, разом з батьками, і саме його батько ОСОБА_3 здійснює розрахунок за надані послуги, не приймаються судом до уваги. Так, з матеріалів справи вбачається, що особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито саме на ім'я відповідача ОСОБА_5.

Як пояснив представник ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з виникненням спору по оплаті позивачем проведено розмежування боргів та рахунків по квартирах №№ 4 та 5. На даний час нарахування по квартирі № 4, де абонентом є ОСОБА_2 проведено по площі квартири 38,6 кв.м.

Зазначена обставина відповідачем не оспорюється, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2

Не заслуговують на увагу, посилання апелянта, що стосуються неправильного зазначення прізвища «ОСОБА_5 - ОСОБА_2 », а відтак і визначення особи відповідача, Оскільки, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про внесення виправлень в порядку передбаченому ст. 219 ЦПК України.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді В.М. Вакарук

П.І. Проскурніцький