Decision № 27967182, 04.12.2012, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5016/1856/2012(8/72)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Миколаївської філії ПАТ " Українська страхова компанія "Гарант-Авто ",54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 13а

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2, АДРЕСА_2.

про стягнення коштів у сумі 19633 грн. 01 коп.

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Від позивача -Літвінова І.М., довіреність № 266-1-4/22 від 19.12.2011р.

Від відповідача - ОСОБА_4, від 09.11.2012р. р.№2000

Третя особа, на стороні відповідача -ОСОБА_2, паспорт

НОМЕР_5, виданий Заводським РВ ММУ УМВС в Миколаївській

області 13.02.1997р.

.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант -Авто»в особі Миколаївської філії ПАТ «УСК Гарант-Авто»(далі -страховик, позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - страхувальник , відповідач) грошових коштів у сумі 19633грн.01 коп., а також про стягнення судових витрат, які складаються з судового збору у сумі 1609грн.50коп.

Ухвалою від 09.11.2012р. господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_2 та продовжив строк вирішення спору на 15 днів. У судовому засіданні 29.11.2012р. оголошено перерву до 04.12.2012р.

Відповідач позов не визнав, вважаючи його безпідставним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, господарський суд

встановив:

20.08.2009р. між відповідачем та ВАТ УСК «Дженералі - Гарант», правонаступником якого згідно зі Статутом від 28.04.2011р. є позивач, було

укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № ВС/1158084 (далі -Договір). Договір укладено на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон №1961).

25.09.2009р. приблизно о 07:55 на перехресті проспекту Паладіна - вулиці Стеценка у місті Києві сталася дорожньо - транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобілів «Мерседес»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є відповідач, та «Субару»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5. Під час ДТП автомобілем «Субару»керувала ОСОБА_6, а автомобілем «Мерседес»- водій відповідача ОСОБА_2.

Відповідно до трудової угоди №04/09/09 від 22.09.2009р., укладеної між відповідачем та третьою особою, водій ОСОБА_2 був прийнятий на роботу Фізичною особою -підприємця ОСОБА_1, яка передала йому автомобіль «Мерседес»державний реєстраційний номер НОМЕР_3 і яким ОСОБА_2 зобов'язався керувати згідно з технічним паспортом та подорожнім листом. Тобто відповідач і третя особа перебували трудових правовідносинах і на момент скоєння ДТП ОСОБА_2 був працівником фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Постановою Святошинського районного суду міста Києва по справі №3-7089 від 02.10.2009р. винним у скоєнні вказаної ДТП визнано ОСОБА_2.

Згідно з п.33.1.2 ст.33 Закону №1961, учасники дорожньо - транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності, про настання дорожньо - транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Як вбачається з матеріалів справи, про настання ДТП 25.09.2009р. позивача повідомив лише власник автомобіля «Субару»ОСОБА_5; відповідач свого страховика у встановлений Законом №1961 термін не повідомив.

Отримавши повідомлення, позивач здійснив огляд пошкодженого автомобіля «Субару»та оформив це протоколом від 25.09.20009р. Для визначення суми збитків, завданих власнику пошкодженого автомобіля «Субару», позивач склав калькуляцію; відповідно до ремонтної калькуляції №4075 від 23.10.2009р. сума збитків склала 20143грн.01коп.

Страховим актом №91447 від 29.10.2009р. вказана подія визнана страховою; розмір збитку, завданого об'єкту страхування, складає 19633грн.01коп.( 20143грн.01коп.-франшиза 510грн.00коп.=19633грн.01коп.).

Платіжними дорученнями №2670 від 30.11.2009р.,№2686 від 01.12.2009р. та №2689 від 02.12.2009р. позивач перерахував страхове відшкодування у сумі 19633грн.01коп. власникові пошкодженого автомобілю «Субару».

Згідно з п. 38.1.1. ст.38 Закону №1961 після виплати страхового

відшкодування страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

За таких обставин, позивач цілком правомірно звернувся до відповідача з регресним позовом про стягнення 19633 грн. 01коп -суми виплаченого страхового відшкодування і ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо неповідомлення страховика про настання страхового випадку через необізнаність про скоєння ДТП водієм ОСОБА_2, не можуть вплинути на висновок суду про задоволення позову, виходячи з такого:

По-перше: з пояснень третьої особи - водія ОСОБА_2 вбачається, що він дійсно намагався приховати від відповідача факт скоєння ним ДТП під час знаходження у відряджені у місті Києві 25.09.2009р. Однак відповідач дізнався про ДТП, отримавши від позивача листа №13330-21 від 02.10.2009р.,яким останній проінформував його про ДТП 25.09.2009р. та вимагав надати письмове пояснення обставин ДТП; документи, які мають відношення до даної ДТП, завірені у встановленому порядку; довідки органів внутрішніх справ про обставини ДТП ( а.с.15). Факт отримання цього листа відповідач підтвердив у своєму письмовому зверненні до третьої особи -водія ОСОБА_2 ( лист від 11.10.2009р., а.с.50).

Таким чином, про скоєння ДТП та настання страхового випадку 25.09.2009р. відповідачу стало відомо 10.10.2009р., однак він не вжив жодних заходів щодо надання позивачу витребуваних документів і всупереч приписами п.33.1.2 ст.33 Закону № 1961 не підтвердив документально поважність причин неповідомлення позивача у встановлений Законом №1961 триденний строк.

Така бездіяльність відповідача є порушенням умов Договору та вимог Закону №1961.

По - друге: твердження відповідача та третьої особи - водія ОСОБА_2 про те, що про ДТП 25.09.2009р. він повідомив страховика за телефоном гарячої лінії,спростовується листом цілодобового диспетчерського центру -ТОВ «ЄвроАсистанс»від 29.10.2009р. № 0057, з якого вбачається, що повідомлень про ДТП від 25.09.2009р. за участю транспортного засобу «Мердес»державний номер НОМЕР_1 ані від страхувальника ФОП ОСОБА_1, ані від водія, диспетчерський центр не отримував (а.с.21).

По - третє: згідно з ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 1187,1191 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа,яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Миколаївської філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто»(54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, буд. 13-А, ідентифікаційний код 20868166) грошові кошти у сумі 19633(дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні 01 копійка - збитки, понесені у зв'язку із виплатою страхового відшкодування; 1609( одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.85 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано суддею 10 грудня 2012р

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька